Суддівська колегія, яка розглядає резонансну «врадіївську справу» в Апеляційному суді Миколаївської області, оголосила тижневу перерву перед дебатами — обвинувачення і захист мають підготуватися до вирішальної баталії.
Юристи, котрі спостерігають за ходом слухання, дивуються його небувалій швидкості. Подібні справи, кажуть фахівці, розглядаються від півроку й довше. А тут, як прогнозує адвокат потерпілої Руслан Радецький, до наступної п’ятниці можна вже очікувати вироку. На цей момент не мине й чотирьох місяців від дня скоєння злочину. За такої кількості підсудних і «букета» обвинувальних статей чотири місяці на все — і на досудове, і на судове... Так не буває!
Не варто й розмірковувати про причини такого «марафону» — вони на поверхні. Сподіватимемося, що вирок дасть відповідь на всі запитання, кількість яких у процесі слухання не зменшується, а тільки зростає.
Останнє, перед перервою, засідання, несподівано пройшло у відкритому режимі, хоча вивчалися на ньому не службові злочини підсудних, а найголовніший «епізод» — зґвалтування і побиття Ірині Крашкової.
Цікаво, що одна зі статей, висунутих державним звинуваченням, — пограбування — у суді не розглядається взагалі. Чи то на це бракує часу, чи то... Як відомо, в потерпілої пропали мобільний телефон, золота сережка, сумочка. Так, вони могли бути загублені, й, напевно, це не найголовніше — на тлі основних подій.
От тільки пропажа «мобілки» обростає безліччю цікавих деталей. Спочатку свідок Синицький, колишній начальник Врадіївського райвідділу міліції, проговорився, що 27 червня, наступного дня після скоєння міліціонерами злочину стосовно Ірини Крашкової, заступник начальника відділення міліції Михайло Кудринський, який сьогодні на лаві підсудних, займався мобільним телефоном Крашкової.
— Кудринський займався телефоном потерпілої, переглядав номери, — сказав він, після чого заявив, що обмовився.
Потім свідок Степанок, друг Ірини, дає свідчення: уже вранці 27 червня йому зателефонував лейтенант міліції Дмитро Поліщук і попросив приїхати у Врадіївський райвідділ, де в Степанка взяли показання про те, чи телефонував він Крашковій уночі.
Сама потерпіла впевнена: її телефон забрали ґвалтівники, щоб зручніше було «замести сліди», а їхні колеги не тільки знали про це, але й намагалися допомогти приховати злочин. Адже сьогодні, за сучасних технічних можливостей, знайти мобільний для міліції не є проблемою. Тож де він зараз?
І подібних питань чимало. Напевно, уже зовсім скоро ми дізнаємося і відповіді.
Миколаївська область.
