У «Кругах» на круг збирають по 400 центнерів капусти
Коли фермери вивозять на ринок у Березне овочі, біля однієї з машин завжди найбільше людей, хоча й ціна на городину дещо вища, ніж в інших. «Так в Авакумових екологічно чисті овочі, про це всі знають», — пояснила одна з березнівчанок, яка разом з чоловіком придбала кілька мішків капусти, щоб нашаткувати на зиму.
...Стежку у фермерство, яке стало сімейною справою Авакумових, проклав глава родини Микола Сисойович, агроном за освітою, який працював і у відділі земельних ресурсів Березнівського району, і головою колгоспу в сусідньому до Березного селі Кам’янка. Тож досвід та організаторські здібності Миколи Сисойовича дуже знадобилися у роки становлення фермерського господарства «Круги». А у 2003 році, коли його син Іван здобув вищу освіту, а також пройшов стажування в американських фермерів, керівництво господарством передав йому. А сам, залишаючись членом СФГ «Круги», і, як жартує, втручаючись у його діяльність «зовнішньо» та порадою, з головою поринув у громадську діяльність.
— 72-річний Микола Сисойович Авакумов очолює асоціацію фермерів Березнівського району, є членом громадської ради при голові райдержадміністрації, членом колегії Березнівської РДА, — каже голова Березнівського районної ради Віталій Лашта. — Він дуже активний, ініціативний в питаннях реформування сільського господарства, обстоює інтереси фермерів. Досвідченим фермером став і його син Іван Миколайович Авакумов (на знімку). Він цікавиться новинками агронауки, впроваджує їх у своєму господарстві, яке відоме у районі та області тим, що вирощує екологічно чисту продукцію.
— Наше фермерське господарство, як й інші фермери району, могли б більше обробляти землі, якби держава тому сприяла. Адже чимало селян не мають коштів, щоб узаконити своє володіння паями. А ті, хто ними володіє і має необхідну документацію, не хочуть офіційно здавати їх в оренду, щоб не мати клопотів із сплатою податку за оренду паїв. Тим часом і фермери нарікають, що процедура укладення угод на оренду паїв складна, потребує багато часу, бюрократичної тяганини і вкладення коштів, — розмірковує Микола Сисойович Авакумов.
Про свою сімейну справу розповідає з гордістю:
— Син Іван господарює розумно, його підтримує і допомагає вся наша родина, оскільки «Круги» — це сімейний бізнес. За всі роки, відколи існує господарство, син вкладав кошти у його розвиток: на придбання техніки, елітного насіння, будівництво сховищ... Бачу, що він правильний стратег: робить ставку на екологічно чисті овочі, які нині користуються великим попитом. Крім пшениці, капусти та картоплі (основних культур), сіємо ще й моркву, буряки, гречку, сою. На вирощене є постійні замовники, так що проблем із збутом у нас немає. А своє сховище дозволяє зберігати зібрані картоплю та капусту до часу, коли ціни на них на ринках дещо зростають. А Іван мій вміє не лише вирощувати, а й продавати вирощене.
— Ми уже вісім років не оремо землю, а застосовуємо безвідвальний обробіток грунту, — розповідає керівник СФГ «Круги» Іван Миколайович Авакумов. — Для наших поліських земель потрібна органіка. Тож ми дотримуємося принципу: зерно збираємо, а подрібнену солому віддаємо землі. А щоб вона швидко розкладалася, вносимо відповідні бактерії. Весною замість селітри обробляємо поля азотофіксуючими бактеріями, які уловлюють з повітря азот, необхідний для росту рослин. Дуже важливо, що ми купуємо якісне голландське насіння, розсаду капусти вирощуємо у палетах під агроволокном. Розсаду садимо посадочною машиною, щоб не наймати людей (цим економимо кошти на зарплаті) і дотриматися агротехнічних вимог по термінах посадки.
Близько за містом розміщені поля капусти фермерського господарства «Круги» — їх видно з обійстя Івана Авакумова. Ранню і середню Авакумови вже зібрали і продали, а ось цю пізню не поспішають зрізувати: кажуть, за нинішньої теплої осені хай ще побуде у полі, бо цей сорт може зберігатися у сховищі аж до Великодня. Зараз зрізають і вивозять до замовників та на ринки сорти капусти, що використовується для шаткування - заготівель на зиму. Білокачанна цьогоріч видала до 400 центнерів з гектара. Добре вродила — у середньому по 280 центнерів з гектара — і картопля, на яку непогана ціна на ринку. А пшениці молотили по 50 центнерів з гектара. Авакумови сіють лише яру пшеницю, бо по структурі сівозмін сіяти озиму не виходить: пізно збирають сою і капусту.
— Хто ж допомагає поратися з усім цим господарством? — цікавлюсь у батька і сина Авакумових.
— Усі гуртом і справляємось, — каже Микола Сисойович. — Родиною, бо ж це сімейний бізнес. Серед найманих працівників лише один механізатор, інколи запрошуємо сезонних робітників. Іван любить сам давати всьому лад. Мене це дуже тішить, як і те, що його син, а мій онук Роман, який обзавівся власною сім’єю, натякає, щоб і собі стати фермером. Я тому й не дивуюсь, що усіх нас, Авакумових, тягне до землі. Мабуть, це у нас на генному рівні, бо і мій батько Сисой Артемович Авакумов ще у 1932—1933 роках був головою колгоспу на Житомирщині. Пізніше я теж очолював колгосп у Кам’янці, а тепер господарюють на землі мої сини та онуки.
 
Рівненська область.
Фото автора.