Стан соціального захисту ветеранів та членів їхніх родин, оформлення документів для набуття окремих статусів, забезпечення житлом, соціальним супроводом, реабілітаційними послугами та протезуванням обговорили учасники круглого столу: «Соціальне забезпечення ветеранів та прирівняних до них осіб, виклики сьогодення та перспективи їх вирішення». Захід відбувся у Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів під головуванням очільника підкомітету з питань соціального захисту ветеранів комітету Анатолія Остапенка.

«Нам потрібно чітко унормувати питання формування державної ветеранської політики, системи переходу з військової служби до цивільного життя, забезпечення соціальної підтримки ветеранів війни. А також осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб та членів сімей загиблих ветеранів, Захисників та Захисниць України», — за-значив Анатолій Остапенко, повідомили «Голосу України» в комітеті.

Водночас член підкомітету з питань соціального захисту ветеранів комітету Ірина Никорак наголосила на важливості використання міжнародного досвіду в умовах реформування системи соціального захисту військовослужбовців. «Попри ті досягнення, які є сьогодні, наприклад, база «Є-ветеран», співробітництво з ОБСЄ, з ЄС у рамках проектів технічної 
підтримки, залишається багато законодавчо неврегульованих питань — починаючи від набору на військову службу і закінчуючи системою соціально-правового захисту під час військової служби та після її завершення.

Йдеться про соціальну адаптацію ветеранів, медико-психологічну реабілітацію, житлові питання, працевлаштування, різні види страхувань, ефективну комунікацію та зворотний зв’язок між державою і ветеранськими організаціями», — зауважила Ірина Никорак, додавши, що одним із найболючіших питань наших військовослужбовців є оформлення статусу учасника бойових дій (УБД). «Ми разом повинні розв’язати цю проблему, невідкладно запровадивши автоматичне надання статусу УБД на підставі документів Міноборони та інших силових відомств, не чекаючи на звернення військовослужбовця або родини загиблого Захисника чи Захисниці», — зазначила вона.

Окремого врегулювання, за словами народної депутатки, потребують проблемні питання військовослужбовців, виведених у зв’язку з пораненням поза штат.

Гендиректор Директорату соціального захисту Міністерства у справах ветеранів Руслан Приходько розповів про напрацювання в питанні реалізації права Захисників та Захисниць на отримання статусу учасника бойових дій. Зокрема, добровольців, які брали безпосередню участь в обороні України, але не встигли вступити до офіційних військових формувань чи правоохоронних органів на початку широкомасштабного воєнного вторгнення.

Також урядовець акцентував увагу на питанні забезпечення житлом ветеранів війни. За його словами, бюджетними програмами у 2023 році на цю потребу передбачено 5,5 мільярда гривень. Їх достатньо для придбання житла 2300 родинам. Проте загальна кількість родин військовослужбовців, що потребують поліпшення житлових умов, є більшою та постійно зростає, сказав він.

«Також ми чітко усвідомлюємо, що значна частина житлових помешкань ветеранів війни та членів родин загиблих була пошкоджена або знищена в результаті збройної агресії рф, тому ми спільно з головою Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Оленою Шуляк пріоритезували наші категорії в частині отримання компенсації за пошкоджене, а також зруйноване житло», — розповів Р. Приходько, наголосивши на активній співпраці з Міністерством економіки у створенні іпотечних програм для ветеранів війни.

Представники Міністерства соцполітики також розповіли про напрацювання в частині соціальної підтримки військовозобов’язаного, військовослужбовця, ветерана та його сім’ї на всіх етапах несення військової служби і повернення до умов цивільного життя. Наразі Мінсоцполітики спільно з Міноборони провадить масштабне навчання працівників центрів комплектування та соціальної підтримки. При цьому опрацьовується створення патронатної служби при військових частинах для вирішення цивільних питань військового та його сім’ї, зокрема, за участі соціальних працівників.

Зараз соціальні працівники вже працюють у рамках пілотних проектів в 17 закладах охорони здоров’я, супроводжуючи військовослужбовців, які отримали травму, в питаннях реабілітації та протезування. «Пілотується послуга соціальної адаптації, яка складається з двох рівнів. Перший — це тижневе відновлення сім’ї під супроводом військових, цивільних психологів, соціальних працівників та соціальних педагогів. Усі працюють над якісною комунікацією в родині. Багато випадків, коли члени родин не бачилися тривалий час. Другий — це соціальна адаптація в громаді», — розповіла радник міністра соцполітики Наталія Кавецька.

Крім того, за словами заступника директора Департаменту — начальника відділу соцполітики Сергія Кучеренка, супровід ветерана після демобілізації також активно на-
працьовується в Міноборони та Генштабі.

Учасники круглого столу обговорили також питання працевлаштування військовослужбовців після демобілізації. У цьому контексті голова Асоціації підприємців—ветеранів АТО Сергій Позняк зауважив, що численна кількість військовослужбовців, які до війни займалися підприємницькою діяльністю, також потребуватимуть підтримки в процесі повернення до активного економічного життя після демобілізації.

Зазначалося також, що державної допомоги під час реабілітації та адаптації особливо потребуватимуть особи з інвалідністю внаслідок війни, зокрема, ті, хто частково або повністю втратив зір. Тож Уповноважений Президента з питань реабілітації учасників бойових дій Вадим Свириденко наголосив на необхідності створення реабілітаційного центру, в якому сприятимуть демобілізованим військовослужбовцям, які втратили зір, адаптуватися до умов життя в побутових питаннях, питаннях соціалізації та працевлаштування.

Ще одна важлива складова процесу — якісна комунікація держави з ветеранською спільнотою. На цьому наголосив голова підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їхніх підприємств і громадських об’єднань, народний депутат Сергій Гривко.

«Потрібно інформувати ветеранів про всі напрацювання міністерств та інших органів влади. Щоб вони знали про можливості, які існують, та куди звертатися, щоб скористатися тими чи іншими послугами», — наголосив він, висловивши сподівання, що найближчим часом Верховна Рада розгляне в першому читанні проект закону щодо можливості звільнення з військової служби осіб з інвалідністю I та II груп, які добровільно стали на захист держави, однак за станом здоров’я не можуть продовжувати військову службу (№ 8412).

Вл. інф.

Фото: www.president.gov.ua