Безглуздість війни очевидна. Та найбільше давить біль за втраченими людьми. Кожен із захисників був фахівцем у якійсь галузі, робив важливі справи. Та заради оборони своєї країни від російського агресора став воїном, щоб насамперед виконати свій громадянський обов’язок. Одним із таких Героїв був художник-графіст Ярослав Палійчук, сапер 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи.
«Тут може прилетіти будь-якої миті, — писав Ярослав у нотатках. —Фосфором ворог лупить безперервно, небо світиться. Влучив у щойно облаштовані наші окопи. На щастя, ми вчасно почули звук дрона та пішли звідти. А тут із нашого боку злетіла ракета — і в той дрон! Що тут скажеш — війна...».
Здібний портретист загинув торік 9 травня біля Курахового на Донеччині. Рідні неймовірно важко переживають втрату. В Миколи та Оксани Палійчуків — дуже шанованої родини у Гвіздецькій тергромаді — є ще молодший син Андрій.
У пам’ять про старшого сина батьки Ярослава передали мільйон гривень благодійному фонду «Повернись живим» на потреби Збройних Сил. Іншу частину коштів, отриманих від держави, використали на друк книжки «Недописане життя Ярослава Палійчука». Тут — спогади вчителів та друзів митця, фоторепродукції його робіт, що нині є в поважних приватних колекціях по всьому світові.
«Пам’ятаю худорлявого cтудента, що вирізнявся поміж одногрупників толерантністю, умів об’єктивно поставитися до зауважень, виконував завдання якісно й на позитиві, у групі був найкращим із професійної підготовки», — згадує Ярослава Палійчука його викладач із рисунку та живопису Роман Юсипчук.
Художник творив у техніці «сухий пензель». Свої образи виконував на незаґрунтованій поверхні олійними фарбами, які жорстким пензлем тонко розтирав на папері чи тканині. Це створювало фотографічний ефект і наближало роботи до реальності.
«Група, в якій навчався Ярослав Палійчук, була унікальною, — пригадує Оксана Липка, викладачка фахових дисциплін відділу графічного дизайну Косівського інституту. — Студенти доповнювали одне одного. Славко серед одногрупників був найсерйознішим та дуже відповідальним. Його роботи відзначалися високою якістю і художньо, і технічно. Ми проектували упакування, фірмові стилі, працювали над створенням ілюстрацій. В усіх роботах студента можна відзначити глибоке знання регіонального колориту, орнаментики та стилістики. Любив нашу гуцульську культуру — це одразу видно з його робіт. Ідентичність прикарпатця передалася Славкові від родичів».
Одногрупник Ярослава Назар Музичук згадує: «Я був вражений, як на першому курсі він виконував рисунок зі скульптури «Сократ». Виходило точно й досконало, що я не повірив очам. Ми — студенти — казали, що він малює круто, як Леонардо Да Вінчі. Вирішили заробляти перші гроші в соцмережі, виконуючи портрети на замовлення олівцем. Техніка «сухий пензель» на стику графіки та живопису, коли фарби на пензель береться зовсім трошечки і наноситься на фактурний папір, дає можливість створити дуже реалістичні портрети, і на них був попит. Роботи вражають фотографічною точністю та водночас дихають життям».
Однокурсник Родіон Кісельов зазначив, що Ярослав мав дивовижне поєднання відкритості та замкнутості. Насправді за образом стриманого хлопця ховався хоробрий Чоловік, який, не задумуючись, вчинив героїчно.
Перша вчителька Ярослава Ганна Довганюк згадує свого учня як доброго зразкового сина та щирого патріота.
Під час його похорону сотні людей на колінах із запаленими лампадками провели бійця в останню путь.
«Була думка створити на кладовищі Алею Слави та й там поховати нашого Героя, — каже селищний голова Михайло Дяків. — Однак батьки не хотіли її започатковувати: мовляв, нехай усі наші захисники повертаються живими. Натомість частину коштів вирішили витратити на ремонт вулиці Ярослава Палійчука в селі Малий Гвіздець. Як ще одна пам’ять про сина. І після нього, на щастя, ніхто не загинув. Із нашої громади багато чоловіків пішли на передову».
Частину коштів — на асфальтування вулиці Ярослава Палійчука.
Вдячні мешканці села й через століття переповідатимуть своїм дітям про подвиги наших захисників, які віддали своє життя в боротьбі з рашистами. І з шаною згадуватимуть про славного Героя Ярослава Палійчука, нагородженого посмертно орденом «За мужність». Вічна і світла пам’ять мужньому воїну!
Івано-Франківська область.
Фото надано автором.
