На знімку: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець і Микита.

І це одна з найтрагічніших реалій війни, розв’язаної росією проти нашої країни. За інформацією Офісу Генерального прокурора, нині триває розслідування в понад 2830 кримінальних провадженнях щодо порушень проти маленьких громадян, серед яких 1012 — за фактами воєнних злочинів проти дітей. Станом на 26 травня 483 дитини загинули, 984 — поранені, 395 — зникли, 19486 — депортовано.

На тлі жахаючих масштабів беззаконня та свавілля, вчинюваних російськими зайдами проти найбільш беззахисних і вразливих — дітлахів, важливим стає кожен факт рятівного повернення маленьких громадян із «пащі» країни-агресора додому, в Україну.

Серед таких врятованих — Микита і його мама, які після багатьох пройдених кіл пекла нині вже в Україні. Історія возз’єднання цієї родини й повернення її додому може стати сюжетом для фільму, де доведена до відчаю матір змушена була їхати в чужу країну, зайди якої під приводом «евакуації» викрали й депортували її сина.

Перед тим як поїхати в рф, мама Микити звернулася до недержавної організації, яка спочатку нібито й допомогла їй із поїздкою. Втім, молода жінка не знала, що жодне об’єднання чи спільнота не можуть гарантувати їй безпеку на чужій землі. Але громадянка України запізно це зрозуміла — її затримали силовики рф, й жінка була за крок до російської неволі...

Рашисти вже збиралися кинути українку за ґрати, коли про її особисту трагедію дізналися працівники Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Вчасно зреагувавши, вони допомогли співгромадянці забрати свою неповнолітню дитину та повернутися назад в Україну.

Коментуючи цей випадок, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець наголосив: «Нині Україна не має жодних дипломатичних відносин з країною-терористкою, і там неможливо отримати консульські послуги нашим співгромадянам! Тож державним установам буде складно допомогти українцям, котрі в пошуках своїх рідних звертаються до недержавних структур. Тим паче, коли росія не надає жодної інформації.

Нині відомо чимало випадків, коли рф практикує 2—3-добові затримання наших громадян, які намагаються самотужки чи за підтримки недержавних організацій повернути своїх рідних додому. Маю пересторогу, що така практика може використовуватися і в білорусі.

Тож закликаю громадян України, які хочуть повернути своїх дітей з тимчасово окупованої території чи рф, звертатися тільки до державних інституцій! Адже тільки ці органи можуть допомогти чи надати гарантії безпеки! Не ризикуйте своїм життям і життям своїх рідних! Якщо у вас зникла дитина, звертайтеся на гарячу лінію Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

0-800-50-17-20».

Офіс Омбудсмана спільно з іншими організаціями вже багато разів допомагав громадянам України повернутися на Батьківщину. Серед дітей, які в травні змогли нарешті відчути тепло рідної домівки, — й 14-річна Вероніка. Ця дівчинка опинилася в рф після того, як в Україну вдерлася країна-терорист. Окупанти викрали її і разом з іншими дітьми насильно вивезли на чужину. Бабуся Вероніки з жахом та сльозами на очах згадує, що довелося пройти, аби повернути онуку на рідну землю. Навряд чи шлях додому для обох був би таким скорим, якби не допомога Офісу Омбудсмана.

Після повернення до рідної країни Вероніка разом з її законним представником — бабусею зустрілися з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубінцем і його

Представником з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони Олександром Кононенком. «Ми знаємо, який нелегкий шлях вам довелося здолати, аби перевезти онуку на територію України, — сказав Омбудсман, звертаючись до жінки. — На щастя, цього разу все вдалося, й усе сумне вже позаду».

Тепер долею Вероніки разом з її бабусею опікуватиметься й Українська держава. Насамперед дитина пройде реабілітацію та отримає необхідну допомогу — як медичну, так і гуманітарну.

Ну, а приємним сюрпризом після повернення на рідну землю став корисний подарунок для полегшення здобуття освіти рідною мовою.

«Намагаємось повернути додому кожну українську дитину й покарати тих, хто вивозить малечу й тримає її в заручниках на чужій території!» — підтвердив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Для повернення з рф українських дітей, які були силоміць вивезені загарбниками, чималих зусиль докладає віце-прем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. За її безпосередньої участі повернувся на підконтрольну Україні територію й 17-річний В’ячеслав, якого торік росіяни депортували з окупованого Маріуполя.

«В’ячеслав ріс без батьків. У 2021-му, коли юнакові виповнилося 15, він почав навчання в Маріупольському вищому металургійному училищі. Зайди депортували В’ячеслава із загарбаного ними Маріуполя до Шахтарська. Але хлопець виявився сміливим і винахідливим — він дав знати про себе на Батьківщину та зміг зв’язатися з ким слід. Решта було справою зусиль, терпіння та наполегливості багатьох небайдужих людей. Але сьогодні юний громадянин України вже з нами!» — повідомила Ірина Верещук.

Віце-прем’єрка подякувала працівникам МЗС України, служби у справах дітей Деснянського району міста Києва й окремо Дар’ї Касьяновій з «СОС Дитячі Містечка Україна», Української мережі «За права дитини», які долучилися до шляхетної справи й забезпечили прибуття В’ячеслава на Батьківщину.

...В українських дітей може бути щасливе майбутнє тільки зі своєю родиною на рідній землі. Саме цими, природніми для кожного дітлаха почуттями нині наново надихається шестирічна маріупольчанка Анна-Марія (на знімку), котру Офіс Омбудсмана повернув в Україну й передав її батькам.

Мама і тато Анни-Марії — військові, які захищали Маріуполь від ворога у лютому-травні 2022 року, а потім потрапили у російський полон.

Після визволення з неволі мама дівчинки звернулася в Офіс Уповноваженого з проханням посприяти в поверненні її доньки. Знадобилося чимало зусиль і часу, перш ніж Секретаріат українського Омбудсмана у взаємодії з уповноваженим рф зміг доправити маленьку українку додому.

«Нині щаслива сім’я, що возз’єдналася, у повному складі перебуває в Україні. Попри спекуляції російської сторони, підміну нею понять, втрату причинно-наслідкових зв’язків і кошик сфабрикованих рф пропагандистських матеріалів, Україна продовжує робити свою роботу і на кожен «вкид» має правдиву відповідь!» — підкреслює Дмитро Лубінець.

Про необхідність і надалі захищати інтереси й права дітей, які стають жертвами повномасштабної війни, йшлося на 15-му Київському безпековому форумі. Сумна констатація, що вкотре тут пролунала, — країна-агресор цинічно нехтує міжнародним гуманітарним правом, Женевськими конвенціями, конвенцією про захист прав дітей. Відтак державні інституції, громадянське суспільство, уся демократична спільнота мають і надалі боротися за кожного громадянина, який опинився в біді, й насамперед за дітей.

«В умовах геноциду, який вчиняє рф на території України й жертвами якого стали наші діти, немає іншого шансу у нас, українців, щоб вижити, окрім як боротися і воювати, — підкреслив Омбудсман. — Сьогодні як ніколи важливою є й участь міжнародної спільноти у захисті прав людей, постраждалих від війни».

Фото Офісу Омбудсмана України.