У сфері економічної безпеки є системні проблеми, — звіт профільної ТСК

Верховна Рада утворила Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування можливих фактів шахрайства та іншої незаконної діяльності у сфері фінансових послуг та ринків фінансових послуг, які здійснюються з використанням інформаційних, електронних комунікацій, інформаційно-комунікаційних систем та електронних комунікаційних мереж. За відповідну постанову проголосували 276 депутатів.

Водночас депутати 266 голосами підтримали звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України (БЕБ), органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів за шість місяців діяльності та продовжили роботу ТСК ще на півроку.

Основні тези звіту озвучив голова ТСК Ярослав Железняк («Голос»):

- конкурси на зайняття вакантних посад у БЕБ було проведено зі значними порушеннями, що вплинуло на їхні результати;

- БЕБ неефективно виконує покладені на нього завдання у сфері протидії кримінальним правопорушенням, що посягають на функціонування економіки;

- БЕБ неефективно виконує аналітичну функцію;

- БЕБ показує вкрай низькі результати досудових розслідувань кримінальних проваджень.

Водночас депутат зауважив, що у БЕБ, органів державної влади та інших держорганів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, наявні системні проблеми з ефективністю здійснення повноважень, що має наслідком значні недонадходження до державного та місцевих бюджетів.

За основу було ухвалено проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (№ 9261).

Як зауважив один з авторів законопроекту Денис Маслов («СН»), нині у Вищій раді правосуддя мертвим грузом лежить майже 10 тисяч скарг на суддів з усієї країни. «Під час воєнного стану заборонено проводити конкурсні процедури на посаду Служби дисциплінарних інспекторів», — сказав він, додавши, що зазначений законопроект вирішує проблему того, щоб 10 тисяч скарг зрештою були розглянуті Вищою радою правосуддя.

Законопроект, за словами депутата, знімає обмеження на проведення конкурсів на посаду дисциплінарних інспекторів і передбачає, що протягом двох місяців такий конкурс має бути оголошений. До моменту формування Служби дисциплінарних інспекторів відповідні повноваження здійснюватимуть члени Вищої ради правосуддя.

У першому читанні Верховна Рада також підтримала законопроект «Про подолання туберкульозу в Україні» 
(№ 9147), яким, зокрема, уточнюються повноваження МОЗ щодо розробки та затвердження підзаконних нормативно-правових актів у сфері подолання туберкульозу; визначається та закріплюється статус регіональних фтизіопульмонологічних центрів як єдиного регіонального комунального закладу охорони здоров’я, що надає медичні послуги з діагностики та лікування туберкульозу за програмою медичних гарантій. А також визначається механізм забезпечення ліками для профілактичного лікування туберкульозу. Пропонується, що такі ліки закуповуватимуться централізовано та розподілятимуться в регіонах між надавачами пакетів медичних послуг від НСЗУ, які передбачають такий вид лікування.

У повторному першому читанні депутати розглянули законопроекти № 5344-4 та № 5344-д щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю та ухвалили за основу проект № 5344-д.

Як зауважили в Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, цей законопроект покликаний забезпечити на належному рівні, з урахуванням досвіду країн ЄС, реалізацію особами з інвалідністю свого права на працю, що гарантується Конституцією України, Конвенцією ООН про права інвалідів, Конвенцією МОП 1983 року «Про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів» № 159.

Документом, зокрема, пропонується створити сприятливі умови для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом впровадження апробованих в інших країнах підходів до розвитку стимулювальних механізмів для роботодавців, розширення можливостей для осіб з інвалідністю.

Водночас передбачається обов’язковість працевлаштовувати осіб з інвалідністю не лише приватним бізнесом, а й органами державної влади, комунальними установами та організаціями.

Роботодавцю при цьому пропонуватимуться альтернативні механізми підтримки людей з інвалідністю (на вибір):

- працевлаштувати осіб з інвалідністю на спеціально облаштовані робочі місця для них. Складовою процесу працевлаштування є обов’язкове надання (за потреби) соціальних послуг: соціального супроводу на робочому місці, персонального асистента, перекладу жестовою мовою тощо;

- сплатити цільовий внесок на підтримку їхнього працевлаштування до спеціального фонду державного бюджету (кошти якого витрачатимуться цільово).

Положення законопроекту також передбачають розширення категорії підприємств, які можуть користуватися фінансовою підтримкою від держави, наприклад, підприємства захищеного працевлаштування, які матимуть на меті не отримання прибутку, а забезпечення роботою осіб із важкими формами функціональних обмежень.

Підтримку в сесійній залі дістали також проекти постанов: про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Краматорському та Покровському районах Донецької області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (№ 9285) та про здійснення начальниками Гірської, Попаснянської та Сєвєродонецької міських військових адміністрацій Сєвєродонецького району Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (№ 9286).

У другому читанні та в цілому (298 «за») Верховна Рада підтримала євроінтеграційний законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо імплементації норм європейського законодавства у національне законодавство України шляхом імплементації окремих положень acquis ЄС у сфері аудіовізуальної реклами (Європейської конвенції про транскордонне телебачення, Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року) та до деяких інших законів» 
(№ 9206).

Цей законопроект, за словами Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, регулює питання соціальної реклами. Ним, зокрема, заборонено дискримінаційні зображення й твердження або ті, що розпалюють ненависть, ворожнечу та жорстокість. Документ, зауважив спікер, розроблено у межах міжнародних зобов’язань, він наближає національне законодавство до законодавства ЄС у сфері аудіовізуальних послуг.

У другому читанні та в цілому так само було підтримано й проект «Про внесення змін до Закону «Про Фонд державного майна України» щодо оптимізації структури Фонду державного майна України» (№ 8250). Передбачається, що ухвалення документа дасть змогу запровадити ефективну організаційну дієву структуру Фонду державного майна та підвищить результативність його функціонування. Зміни також сприятимуть впровадженню нових електронних сервісів.

Насамкінець головуючий повідомив про створення в парламенті двох міжфракційних депутатських об’єднань — «Діти України» (голова Павло Сушко) та «Україна — Йорданське Хашимітське Королівство, дружба та партнерство» (голова Олександр Ковальов).

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.