«Парламентська дипломатія — це фактично єдиний інструмент, який дозволяє взаємодіяти з будь-якими країнами», — наголосив Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко (на знімку), відкриваючи нараду з керівниками міжпарламентських груп співробітництва Верховної Ради України на тему «Пріоритети зовнішньої політики України. Міжпарламентські механізми взаємодії».
У заході взяли участь народні депутати України, які очолюють профільні комітети та групи дружби з іншими країнами. Серед них — голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко та заступник голови цього Комітету Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв, заступник голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Качура, голова Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу Іванна Климпуш-Цинцадзе та інші. Також до дискусії долучилися представники Кабінету Міністрів України: заступник міністра закордонних справ Микола Точицький, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна та Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ Антон Кориневич.
Учасники наради говорили про механізми взаємодії у низці важливих питань, які стосуються євроатлантичних перспектив, роботи на міжпарламентському рівні з увагою до війни в Україні, відбудови українських територій та актуальних напрямів зовнішньої політики України.
Одне з основних завдань широкої дискусії — донесення важливих меседжів задля досягнення спільних результатів, акцентував Олександр Корнієнко. Йдеться, зокрема, про членство України в НАТО, очікування чітких рішень від Вільнюського саміту, питання депортації українських дітей, створення міжнародного спеціального трибуналу, подальше запровадження санкцій, підтримку формули миру Президента України Володимира Зеленського.
«Серед головних дій — запрошення депутатів з інших держав до України. Це дозволяє інакше відчути та дізнатися про ситуацію тут, у нас, та обговорювати українські питання предметніше з більшим розумінням з їхнього боку», — зауважив Перший віцеспікер.
Без парламентської дипломатії навряд уся дипломатія була би цільною, зауважив, зі свого боку, заступник міністра закордонних справ Микола Точицький. За його словами, у будь-якій державі саме законодавчий орган збалансовує різні політичні заяви. А тому й сподівання на парламентаріїв покладаються великі. Урядовець зазначив: «Напередодні Вільнюського саміту НАТО у нас є свої сподівання, бачення наших постійних партнерів, а є і скептики». «Звісно, для нас було би важливо, щоб українська дипломатія переслідувала два основних елементи — чіткі формулювання щодо майбутнього членства та безпекових гарантій», — наголосив він. Урядовець визначив завданням номер один для українських парламентаріїв на міжнародних майданчиках — збереження поступу наших євроатлантичних прагнень і максимальне наближення до дати, коли матимемо чітку перспективу вступу до НАТО.
«Попри війну, ми робимо дуже багато, щоби реформуватися та наблизитися до стандартів НАТО, — зауважив заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв. — І ми будемо продовжувати реформи». Народний депутат звернув увагу й на те, що внаслідок дезінформаційної кампанії рф у багатьох країнах нині побутує думка, що Україна може принести війну всередину Альянсу. «До цього питання теж є очевидний контраргумент — росія нападає на «сірі» зони, на позаблокові країни. І ми маємо власний досвід такої історії», — сказав він.
Про складнощі переговорів, які стосуються відбудови нашої країни, розповіла заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна. «У нас є необхідність бачити відбудову як наслідок Перемоги, — зауважила вона. — Але відбудова є, зокрема, й однією з умов для отримання Перемоги. Під таким кутом зору люди дійсно задумуються і про нашу економічну спроможність, і про свій інтерес». Утім, і це питання тісно пов’язане із безпековим складником, каже урядовиця, адже маємо дати гарантії того, що активи, які вкладатимуться в нашу країну, будуть збережені.
Про актуальні напрями зовнішньої політики розповів Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ Антон Кориневич. «У формулі миру Президента Володимира Зеленського є пункт про відповідальність та правосуддя. Це один із її основних елементів, — зауважив він. — Ми не можемо говорити про мир без настання відповідальності за всі порушення міжнародного права, які рф вчинила як держава». Водночас, за його словами, кожен громадянин росії, який скоїв міжнародний злочин, теж має нести індивідуальну кримінальну відповідальність. І за двома цими напрямами відповідальність має бути повна та всеохоплива. Антон Кориневич висловив сподівання, що вже наприкінці червня - на початку липня у Гаазі запрацює Міжнародний центр із кримінального переслідування за скоєння злочину агресії проти України. І зауважив, що це перша міжнародна спроба розслідування злочину агресії після Другої світової війни: «Це віхові рішення, про які ми рік тому не могли навіть думати».
Заступник голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Арсеній Пушкаренко, підсумовуючи нараду, зауважив: «Без перспективи членства в НАТО неможливий мир в Україні, а також безпекова стабільність у Східній Європі і взагалі на континенті». Серед основних пріоритетів він назвав також і початок переговорів про членство України в ЄС, на які очікуємо у другому півріччі цього року. «У нас є чіткі завдання, — наголосив народний депутат. — Це гарантії безпеки, членство в НАТО, постачання зброї, створення міжнародного трибуналу, санкційна політика, репарації, відбудова». Саме парламентські механізми дозволяють просувати ці важливі для нас речі на міжнародній арені й досягати успіхів, резюмував парламентарій.
Прес-служба Апарату Верховної Ради України.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
