У роки сталінського беззаконня на території України було знищено тисячі храмів і монастирів (в СРСР станом на 1947-й — майже 20 тисяч), під час повномасштабної війни росії проти нашої країни зруйновано або пошкоджено 500 сакральних споруд. Серед них і пам’ятки XIX століття. Про масштабну операцію зі знищення нашої історії та церковної культури розповідає виставка «Братство. Богоявлення. Собор», що відкрилася у Національній академії мистецтв України.

У центрі експозиції — історія Богоявленського собору Києво-Братського монастиря, збудованого у стилі українського бароко у 1690-1693 роках на місці старої дерев’яної церкви коштом гетьмана Івана Мазепи. Славився п’ятикупольний кам’яний храм не лише бароковим іконостасом, а й інтер’єрами, які розписали київський художник І. Квятковський та італійський майстер Дж. Б. Скотті. На головному фасаді храму був розміщений герб фундатора — гетьмана Івана Мазепи, знищений після 1709 року. У соборі було декілька історичних реліквій — чудотворна Братська (Вишгородська) ікона Богоматері XVII ст., кипарисовий хрест у срібній оправі, подарований Київському братству Єрусалимським патріархом Теофаном III, срібний з позолотою хрест, який пожертвував храму перед своєю смертю гетьман Петро Сагайдачний, срібний вівтарний хрест, подарований митрополитом Петром Могилою, срібна чаша, піднесена в дар ігуменею Марією Магдалиною, матір’ю Івана Мазепи.

Біля південної стіни святині містилась могила з надгробком гетьмана Петра Сагайдачного, біля північно-східної абсиди храму — поховання історика мистецтва, паломника і мандрівника, якого називали українським Одіссеєм, автора книги «Мандри по святих місцях Сходу з 1723 по 1447 рік» Василя Григоровича-Барського.

У 1935-му собор, що був однією з найбільших споруд тогочасного Києва і архітектурною домінантою Подолу, разом із дзвіницею зрівняли з землею — на його фундаментах влаштували плац Київського військово-морського політичного училища та звели житловий будинок для викладачів закладу.

«На виставці ми показуємо велич археологічної та історичної спадщини Києва на прикладі Богоявленського собору, який є знаковим для нас, адже свого часу його було побудовано коштом Івана Мазепи. Тому історія собору — це ще й історія багатьох видатних особистостей, які досліджували пам’ятку та захищали її. Через усю експозицію ми проводимо паралелі між злочинами більшовиків, які зруйнували собор у 1935 році, та злочинами рашистів сьогодні», — зазначає керівник Центру консервації предметів археології Тетяна Осінчук.
Фотоматеріали розповідають і про інші святині Києва, зруйновані у 20-30-х роках минулого століття більшовиками, які виправдовували своє варварство браком цегли, про що свідчать представлені в експозиції документи.

Долю Богоявленського собору повторили вже у XXI столітті інші храми, які рашисти бомбили, розстрілювали з танків, підривали, влаштовували у них вбиральні. Жахливі злочини росіян проти духовної спадщини та культури України є частиною імперської політики росії. Про це красномовно свідчать інсталяції Національного музею Революції Гідності та Національного музею історії України у Другій світовій війні. В інсталяції «Уламки» Музей Майдану представив речі з храмів, зруйнованих у 2022-му. Їх зібрано під час експедицій у межах музейної місії Штабу порятунку спадщини. Зокрема, в експозиції представлені фрагменти церкви Різдва Пресвятої Богородиці (cело В’язівка Житомирської області) та Свято-Георгіївського скиту Свято-Успенської Святогірської лаври (село Долина Донецької області).

«Виставка, яка розповідає про Богоявленський собор та руйнування храмів під час війни, надзвичайно важлива сьогодні. Адже це не лише про фіксацію злочинів, а й про велику надію на дослідження та неминучу відбудову українських храмів. Частина з них пережила Першу та Другу світові війни, але їх було знищено в теперішній війні. І цей факт не може не вражати. В окремій інсталяції на виставці ми представили 18 експонатів зі збірки Музею Майдану. Усі ці речі зібрано протягом минулого року в експедиціях команди на звільнені території», — зазначив генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

Виставка працюватиме до кінця червня.

Фото Національного музею Революції Гідності.