Цьогорічна посівна на Хмельниччині виявилася довгою і напруженою. Хоча, здавалося б, жодних екстраординарних обставин не виникало. Сіяли в умовах війни аграрії уже не вперше.
Торішній досвід, хоча б яким сумним він був, а все-таки згодився. Орендарі намагалися завчасно запастися необхідними матеріальними ресурсами. Хоча й були вкрай обережними: всі навчені, зберігати запаси пально-мастильних матеріалів в одному місці не варто.
навіть попри те, що подільські поля вільні від мін, остерігатися під час роботи на них нікому не завадить. Адже ворожі бомбардування не оминають регіон. Не випадково на раді оборони області прийнято рішення під час повітряних тривог на теренах краю припиняти будь-яку роботу сільськогосподарської техніки на ланах. Заради безпечного проведення польових робіт.
Дотримуватися такого правила непросто. Адже в гарячу пору посівної дорога в буквальному розумінні слова кожна мить. Тож очікувати по кілька годин, поки минеться повітряна тривога, — завдання не з простих. Та й проконтролювати, як виконується вимога, складно. Але перший заступник начальника ОВА Сергій Тюрін закликав усіх не нехтувати безпекою. Бо хоча б яким дорогим, в усіх розуміннях цього слова, був майбутній урожай, він не має ставати дорожчим за людське життя.
Та, як би там не було, а вартість каші тепер залежатиме ще й від того, скільки ракет і дронів ворог випустить на нас. Навіть якщо вони не зашкодять полям, то на роботу аграріїв ворожі атаки впливають.
До труднощів воєнного часу додались ще й погодні випробування. Весна видалась довгою і холодною. То замість насіння на поля впав неочікуваний сніг. То рясні дощі не давали техніці розпочати роботи. А потім сонце і вітер раптово висушили ґрунт, і доводилося сіяти дуже швидко, щоб насіння встигло прорости у вологій землі.
І от нарешті наприкінці травня агровиробники Хмельниччини прозвітували, що справились із ранніми ярими зерновими, цукровим буряком та соняшником, а на площі понад 200 тисяч гектарів завершили сівбу кукурудзи.
А от сівба таких пізніх культур, як соя та гречка, розповіли в управлінні розвитку агропромислового комплексу та земельних відносин ОВА, продовжиться ще й в червні. Початок літа — цілком допустимі строки для цих культур. Тож головне тепер дочекатися дощу, який допоміг би з’явитися сходам.
Загалом попри всі труднощі й перепони весняні польові роботи проведені більш як на 800 тисячах гектарів. Четверту частину цих площ зайняла кукурудза. Не на багато менше припадає на сою. Відповідно по 15 тисяч і 52 тисячі гектарів займають ярі пшениця та ячмінь. Горох, просо, інші зернові й зернобобові також представлені на «польовій» палітрі краю. Хоча займають і значно скромніші площі — від трьохсот до трьох тисяч гектарів.
А от гречка виявилась цьогоріч у моді. До кінця травня її посіяли майже дев’ять тисяч гектарів, і це лише трохи більше двох третин від запланованого. У червні її сівба продовжується.
Теоретично це означає, що проблем із гречаною кашею у нас не має бути. Але поки що це й справді лише теорія. Бо те, яким буде врожай, тепер залежить не тільки від погоди, а ще й від того, чи вдасться вберегти його від ракетних обстрілів та пожеж.
Та й про ціни майбутнього врожаю поки що говорити зарано. Традиційно під час жнив вони падали на більшість круп і борошна. Тепер до звичних правил ринку додаються ще й воєнні. Ціни на продукти часто піднімає купівельний ажіотаж. Так було і з гречкою, коли її вартість переходила за 100 гривень за кілограм. Для споживачів — дорого. Але для сільгоспвиробників це стало додатковим стимулом для розширення гречаних площ.
Згодом ціна знизилася десь на третину. А тепер на ринках коливається від 30 до 55 гривень за кілограм. Якщо розібратись, вироблена із зібраного торік зерна крупа не мала б істотно ані додавати, ані падати в ціні. Але ті, хто її має, розуміє, що новий врожай може ще більше здешевити продукцію, тож і збувають за прийнятною для споживачів вартістю.
Серед найдорожчих круп тепер рис. Він вартує 60 - 85 гривень за кілограм. Очікувати на зменшення цих цифр не варто, бо в будь-якому разі це зерно не виростиш у себе вдома. А привізний товар тепер коштує дорого.
А от серед найдоступніших каш, як завжди, манка і вівсянка. Їх в середньому можна придбати за 20 - 30 гривень за кілограм. До 20 гривень коштує і борошно. Тепер з-поміж усіх інших продуктів це чи не найдешевші. Ну а скільки вони коштуватимуть восени, поживемо — побачимо.
Хмельницька область.
Фото автора.
