«Гулаг та його в’язні», «Норильське повстання», «Жіноче обличчя Норильського повстання», «Тріумф людини. Мешканці України, які перемогли ГУЛАГ», «Биківня — територія пам’яті», «Радянсько-імперська vs українська ідентичності: змагання смислів в умовах війни» — ці та інші лекції й інтерактивні виставки відбуваються в межах національного проекту «Єдина Україна». Його мета — поглибити знання з історії України та відкрити для широкого загалу маловідомі факти про наше минуле.

За тоталітарного радянського режиму серед табуйованих тем була і тема політичних репресій та боротьби в’язнів сталінських таборів з системою, котра відправляла на розстріли й «перевиховання працею» у Сибір, Казахстан, на Соловки мільйони громадян СРСР.

«25 травня виповнилося 70 років, як у таборах радянського ГУЛАГу в Норильську розпочалося повстання в’язнів. Через два місяці, 19 липня 1953-го, повстали також в’язні у Воркуті. Люди, ув’язнені радянською владою з політичних мотивів, протестували проти системи пригноблення. Українці відіграли у повстаннях знакову роль — вони були їх ініціаторами та активними учасниками. У різних таборах перебіг і завершення повстань були різними. Проте у підсумку протест в’язнів сприяв демонтажу побудованої на рабській праці ув’язнених системи ГУЛАГу, що відігравала в часи Сталіна головну роль у радянській економіці», — зазначають в Українському інституті національної пам’яті, співробітники якого беруть активну участь у Всеукраїнській акції, ініційованій Міністерством молоді та спорту.

Цій історичній події присвячена і міжнародна публічна зустріч «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму», організована УІНП. Урядовці, дослідники теми з України, Литви, Казахстану, Грузії, Японії, а також ті, хто особисто знав учасників повстань, говорили про те, чому сьогодні важливо пам’ятати, як представники різних націй, опинившись за колючим дротом, під дулами автоматів виборювали свободу.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв (на знімку на екрані) у своїй промові зазначив: «Ми пригадуємо всю боротьбу проти тоталітаризму й усіх героїв та жертв цієї боротьби. Маємо пам’ятати, що ця боротьба для українського народу, для інших народів почалася в 1917 році (якщо не раніше) й не закінчувалася, доки наші народи не отримали свободу та незалежність... Такі зустрічі мають дати московитам зрозуміти, що ніколи їм не здолати вільних українців, вільних литовців, усіх, хто цінує свободу, вольності й гідність».

«Тема повстань у ГУЛАГу дуже пов’язана з сьогоденням. Я думав, звідки у вас [українців] така воля до перемоги навіть у дуже суворих обставинах. Ці воля до перемоги, єднання, розуміння одне одного та пристрасть до свободи походять із повстанських часів. Люди, які чинили спротив навіть у таборах ГУЛАГу, продовжили війну, що її литовці (Лісові брати) й українці вели впродовж десятиліття. Ці люди продовжили її в Сибіру, Воркуті, Норильську, Кенгірі. Ця тема ще недостатньо відома у світі — яким феноменом були повстання в ГУЛАГу», — наголосив віце-спікер Сейму Литви Паулюс Сауґардас.

«Для українців XX століття — це насамперед століття боротьби. Українці не раз дивували світ прикладами своєї боротьби у найжорсткіших умовах. Серед таких прикладів важливе місце посідають повстання в ГУЛАГу, які змусили комуністичну систему послабити тоталітарний тиск. Очевидно, сьогодні в умовах боротьби з агресором важливо осмислювати той досвід, бо він і сьогодні дає наснагу. Ми повинні також пам’ятати, що це була спільна боротьба багатьох народів проти тоталітаризму, підтримку яких Україна відчуває знову», — додає заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

Наприкінці травня — на початку червня в межах проекту співробітниця Західного міжрегіонального відділу інституту Леся Бондарук читає цикл лекцій про повстання політичних в’язнів у Норильському, Воркутинському та Кенгірському таборах ГУЛАГу до 70-ї річниці від початку тих історичних подій. У шести лекціях спікерка розкриває, зокрема, і теми: «Воркутинське повстання», «Кенгірське повстання», «ГУЛАГ і любов». Стежити за графіком лекцій та зареєструватися на них можна в телеграм-каналі проекту. Там також доступні матеріали попередніх лекцій.

Фото Українського інституту національної пам’яті.