Тут рідною мовою лунали молитви за українське військо і весь український народ, за Перемогу над російськими загарбниками та настання справедливого миру. Уперше в історії Лаври було відправлено і панахиду за Іваном Мазепою — найбільшим ктитором і меценатом святої обителі.

Тут на місці, намоленому святими Антонієм і Феодосієм, ясновельможний гетьман не лише збудував п’ятибанну церкву Всіх святих над Економічною брамою, яка стала перлиною українського бароко, а й звів оборонні мури навколо Верхньої лаври довжиною 1190 метрів (близько 1693—1701). Крім того, Мазепа власним коштом відновив Свято-Успенський собор та Троїцьку Надбрамну церкву, унікальні святині давньоруської доби, інші споруди.

Згідно з реєстром, складеним козацькою старшиною після смерті Мазепи, витрати на будівництво мурів та закладені при цьому сторожові вежі Економічну, Онуфріївську, Івана Кущника, становили мільйон золотих, на позолочення бані Печерської церкви — 20500 дукатів, на великий дзвін монастиря — 73000 золотих. Значні суми гетьман жертвував Лаврі на коштовні оправи для Євангеліє, великий срібний підсвічник, хрести, інше церковне начиння.

Мазепа також розбудовував Софійський собор у Києві, його коштом зведено Миколаївський собор і Трапезну церкву Пустинно-Микільського монастиря, Братську Богоявленську церкву на Подолі, Трапезну церкву Мгарського монастиря у Лубнах, церкву Святителя Іоанна Хрестителя в Рильську, Воскресенську церкву в Батурині та інші храми.

За прагнення унезалежнити Гетьманщину від влади москви, задля чого гетьман об’єднався під час Північної війни зі шведським королем Карлом XII, цар Петро I дав указівку підпорядкованій згідно з Духовним регламентом йому церкві оголосити Мазепі анафему. Це сталося 12 листопада 1708 року.

У вересні 2018 року Вселенський Патріарх і Синод Константинопольського Патріархату заявили, що ніколи не визнавали цієї анафеми, бо вона була проголошена з політичних мотивів. Не визнавали царського прокляття й УПЦ Київського Патріархату, УАПЦ, УГКЦ і служили молебні за упокій душі гетьмана.

«300 років у стінах Києво-Печерської лаври на вимогу російської церкви лунала анафема гетьману Івану Мазепі. Нині відновлюється історична справедливість, Лавра повертається до українців, і я впевнений, що вшанування великого гетьмана у цих стінах — це певна історична подія», — каже в. о. генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.

На відправі у церкві Всіх святих, на північному фасаді якої у 1996 році відновили родовий герб гетьмана Мазепи, були присутні міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, очільниця Бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі та в. о. генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.

«Саме в цей день 325 років тому, в День пам’яті всіх святих, була освячена однойменна церква Києво-Печерської лаври, збудована коштом Мазепи. У програмі державного будівництва Мазепа приділив надзвичайну увагу розвиткові Лаври та взагалі Печерського містечка як церковного, культурно-мистецького, освітнього осередку, — зазначив Олександр Ткаченко. — Церква Всіх святих завжди чітко пов’язувалася у свідомості українців з іменем великого гетьмана. «Мазепиною церквою» називалася навіть у путівниках імперських часів. За ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України і за підтримки Офісу ЮНЕСКО в Україні ми розпочинаємо реставраційні роботи в церкві Всіх святих, аби зберегти безцінний внесок гетьмана в історію українського народу. Також цілком логічним є створення на базі заповідника Музейного центру «Гетьман Іван Мазепа та його доба».

Місцем для такого музею обрано Онуфріївську вежу, також збудовану коштом гетьмана. Ми розпочали роботи над нею в межах програми «Велика реставрація» ще до війни. Наразі залишилось їх завершити та створити музей».

Міністр наголосив, що тепер у стінах Лаври будуть звучати молебні за видатних діячів української історії.

Фото прес-служби ПЦУ.