Попри шалені збитки для агросектору втрата через стрімке затоплення внаслідок знищення Каховської ГЕС частини врожаю овочів і баштанних культур, зернових та олійних не стане загрозою для продовольчої безпеки країни.
Утім, масштаби катастрофи вражають. І всі ризики для родючих ґрунтів, за словами першого заступника міністра агрополітики Тараса Висоцького, наразі неможливо оцінити, тому що такого прецеденту в такому масштабі не було.
Найбільше техногенне лихо зачепило Херсонщину, яка до повномасштабного вторгнення відігравала вагому роль в АПК країни. Як зазначає «АПК-Інформ», два роки тому в області вирощували більш як 4 відсотки всеукраїнського валу зернових і зернобобових, понад 5 відсотків — технічних культур, а в загальному виробництві агро-продукції закритого грунту частка краю становила 21,3 відсотка. Там збирали 58 відсотків вирощеного на вітчизняних ланах рису, 40 — баклажанів, 34 — баштанних культур, 28 — помідорів, 26 — гірчиці, 15 — льону, 11 — огірків, понад 10 відсотків — проса та сочевиці.
Через тимчасову окупацію частини регіону та постійні бойові дії актуальна інформація щодо реальних обсягів виробництва сільгосп-продукції в області після повномасштабного російського вторг-нення, на жаль, не доступна.
Саме на Херсонщині, наголошують аналітики «АПК-Інформ», було зосереджено майже 58 відсотків площ під зерновими, які вирощуються на іригації.
У Херсонській області значиться 426,8 тисячі гектарів зрошуваних земель (21,6 відсотка від загальної площі сільгоспугідь краю), йдеться на Фейсбук-сторінці «Українські гідромеліоративні системи». Водоподачу на ці площі здійснювала, зокрема, насосна станція Головного Каховського магістрального каналу потужністю 360 кубометрів на секунду. Тобто живильної вологи у спекотний сезон подавали на поля мільйони тонн за добу.
Підготувала Галина КВІТКА.
