Наразі маркери російської імперської політики — назви вулиць і площ, пам’ятні знаки на честь діячів країни-агресорки — усуваються з публічного простору рішеннями органів влади місцевого самоврядування. Новий закон, зазначають в Українському інституті національної пам’яті, надасть «правову рамку процесу», який триває в Україні вже понад рік. З моменту повномасштабного вторгнення рф упродовж 2022 року в Україні було перейменовано щонайменше 7,5 тисячі топонімів, назви яких були пов’язані з Росією, СРСР чи російською імперією, а також демонтовано десятки пам’ятників.
«Ухвалений Верховною Радою і підписаний Президентом України закон дав оцінку російській імперській політиці як злочинній. Він також визначає завдання для всіх нас: по-збутися нав’язаних імперією колонізаційних маркерів, що були по-кликані прив’язувати Україну до Росії чи демонструвати вищість російської культури. Тому очищення нашого публічного простору від цієї імперської символіки є складовою ментального спротиву агресору. І закон, що незабаром набере чинності, визначає правові рамки цього. Водночас його реалізація потребуватиме об’єднання зусиль і тісної співпраці органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, експертів і громадськості, адже закон ви-значає процедури і чіткі терміни, впродовж яких Україна повинна позбутись російської імперської символіки — і зробити це виважено», — зазначає заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.
Отже, закон визнає злочинною та засуджує російську імперську політику, забороняє пропаганду символіки російської імперської політики, визначає порядок ліквідації такої символіки з публічного простору.
В УІНП створили інфографіку, з допомогою якої пояснили основні положення закону про деколонізацію. Що ж таке російська імперська політика? Це системні дії, які в різні періоди, починаючи від московського царства й до сучасної російської федерації були спрямовані на підкорення, експлуатацію та асиміляцію українського народу. Її складовою є русифікація — нав’язування російської мови та пропагування російської мови і культури як вищих порівняно з іншими. В УІНП зазначають, що пропаганда російської імперської політики полягає в її глорифікації або виправданні, публічному використанні символів російської імперської політики, крім передбачених законом винятків, публічному запереченні злочинів і репресій проти українського народу.
Використовуючи графічне зображення, історики пояснюють, що символами російської імперської політики є: державні символи російських державних утворень від московського царства до сучасної рф; пам’ятні знаки особам, які були на керівних посадах у держструктурах, війську, партіях, зокрема, і тих, які імперія створювала на підпорядкованих їй територіях, а також що були працівниками органів держбезпеки, публічно, зокрема у мистецьких творах чи медіа, підтримували, глорифікували чи виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії. Символами, що потрапляють під забору, є також зображення гасел чи цитат, що належать особам переліченим вище, топоніми, назви установ на честь російських діячів тощо.
Закон визначає винятки в переліку символіки — це особи, які займали керівні посади у російських державних структурах різних періодів, але водночас захищали політичні, економічні, культурні права українського народу, розвивали українську державність, науку, культуру. Цей виняток не поширюється на працівників радянських органів безпеки. Також виняток поширюється на пам’ятні знаки, пов’язані з опором та вигнанням нацистів з України, і топоніми або назви на честь найменування російських міст та інших історичних і культурних об’єктів рф, якщо вони пов’язані із захистом прав чи розвитком українського народу або з культурою поневолених народів рф.
Закон стосується публічного простору, топоніміки, пам’ятників та пам’ятних знаків, назв юридичних осіб, знаків для товарів та послуг. Заборона на наявність російської імперської символіки не поширюється на об’єкти всесвітньої спадщини; національний музейний, архівний та бібліотечний фонди; надмогильні споруди на території місць поховань; нагороди, отримані до набрання чинності законом про деколонізацію; оригінали бойових знамен, крім символіки сучасного російського вторгнення в Україну; об’єкти антикварної торгівлі; приватні колекції та приватні архівні зібрання; документи.
«Якщо використання символіки російської імперської політики не призводить до її глорифікації чи виправдання, то вона може бути присутня у музейних експозиціях, тематичних виставках, наукових працях, творах мистецтва, реконструкціях історичних подій, атласах, картах, путівниках, навчальних матеріалах, інформаційних продуктах.
Закон також визначає, хто і в які терміни ухвалюватиме рішення про перейменування топонімів та демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків, усунення забороненої символіки з установчих документів, назв і власної символіки.
Наразі при Українському інституті національної пам’яті формується Експертна комісія, яка надасть фахову оцінку кожному конкретномуо випадку, до неї можна звернутися по консультацію.
Розпочне вона роботу після набрання законом чинності.
Фото: ukrainer.net
