Господарський суд Тернопільської області ухвалив рішення повернути Миколаївський собор з келіями (XVI—XVII ст.) загальною площею 1 756,0 кв. м. у місті Кременець Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику.

Як повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики, суд задовольнив позов Кременецько-Почаївського ДІАЗ та зобов’язав релігійну громаду парафії Святителя Миколая УПЦ, що зберігає церковно-канонічний зв’язок з російською православною церквою та є її підрозділом, усунути перешкоди в користуванні державним майном та повернути його заповіднику.

Термін дії договору про безоплатне користування релігійною громадою УПЦ приміщенням Миколаївського собору та іншими об’єктами, що є державною власністю, закінчився ще 12 лютого 2023 року. Про закінчення терміну дії договору та відсутність намірів його продовжити заповідник неодноразово повідомляв орендаря. УПЦ неодноразово зверталася до Мінкульту з проханням продовжити дію договору, але отримала відмову. Тож, як зазначають у МКІП, з 13 лютого 2023 року і по цей час релігійна громада незаконно, без будь-якої правої підстави продовжує користуватися державним майном — пам’яткою архітектури національного значення.

Рішенням суду УПЦ зобов’язали звільнити зайняті приміщення та підписати відповідний акт приймання-передачі.

Нагадаємо, що Миколаївський собор у Кременці був заснований у 1606 році латинським єпископом Марціном Шишковським при дерев’яному парафіяльному костелі Успіння Діви Марії. У першій половині XVII ст. францисканці збудували новий костел і двоповерховий чернечий корпус. Під час Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького монастир був зруйнований, а після відновлення на початку XIX ст. його парафіянами були католики Кременця та 40 навколишніх сіл. У 1832 році указом царя Миколи I Францисканський монастир було закрито, а його будівлі та усе майно передано московській церкві, яка костел переосвятила на Миколаївський собор (на знімку). У ньому зберігся унікальний старовинний дерев’яний іконостас та різьблений дерев’яний декор. На жаль, не видно старовинної кам’яної підлоги, її замінили сучаснішими матеріалами.

Фото з відкритих джерел.