У роботі взяли участь голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв (на знімку в центрі), керівники державних архівів, науковці, представники наукових інституцій та громадських організацій.
Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов розповів, що у межах державної політики декомунізації потрібно визначити нові підходи та нове найменування основних комплексів архівних фондів. «Ми пропонуємо новий поділ на два основних комплекси. Це фонди давніх актів, які зберігають документи до 1917—1939 років залежно від регіону. І фонди нових актів, які своєю чергою можуть містити окремі групи. Тобто індекс «Р» застосовують до архівних фондів з документами радянських органів влади, установ, організацій та підприємств. Індекс «П» застосовуватимуть до архівних фондів колишніх компартійних органів», — розповів посадовець.
«Все далі ми стаємо невіддільною частиною європейського простору. І ті досягнення, які вже має наша Державна архівна служба, яка багато зробила для того, щоб відкрити широкому загалу як українських, так і міжнародних вчених, фахівців, експертів, до того не доступні для вивчення документи, дуже важливі», — сказав голова парламентського комітету Микита Потураєв. Водночас він висловив свої застороги щодо маркування індексами «Р» і «П» документів у період із 1917-го чи 1939 року. «Я вважаю, ми маємо маркувати ці документи так, щоб усьому міжнародному загалу було видно, що це документи незалежних українських держав. Так, ці держави програвали, але вони існували та боролися», — підкреслив народний депутат.
Очільник Укрдержархіву поінформував, що документи періоду Української революції 1917-1921 років буде віднесено до фондів нових актів. «Все це разом — складові нашої історії. І на цьому буде акцентуватися. Чи застосовується до них префікс «Р»? Так, це усталена практика. Ці документи вже введено в науковий обіг... Зараз ми уточнюємо, що префікс «Р» застосовується й до тих актів, які радянська влада, фактично, вкрала, затрофеїла», — зазначив А. Хромов.
За його словами, в нормативно-правові акти можна записати, що установи, фонди органів влади з часу відновлення незалежності України можуть бути без індексу, як це і є зараз. Учасники дискусії висловили ідею застосувати індекс «У» до фондів та колекцій нових актів, що показують українське державотворення та боротьбу за Незалежність протягом 1917-1991 років.
Наприкінці круглого столу голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв ще раз наголосив, що для суспільства має бути чітка відповідь щодо класифікації. «Треба чітко сказати, де в цій схемі незалежна Українська держава, де вона тут є. Так, вона може бути без індексу, і тоді ми можемо сказати: «Так, це Україна, і тому вона індексів не потребує». Або тоді потрібна ця літера, до того, як постала незалежна Україна у 1991 році. Бо будуть питання, на які не буде зрозумілої для нефахівця відповіді. А вона має бути».
Загалом парламентарій висловив переконання, що експерти зможуть знайти якнайкращі рішення, які «дозволять зробити українську архівну систему і українські документи невід’ємною частиною світового архівного спадку з урахуванням національних потреб та інтересів».
За повідомленням прес-служби Апарату Верховної Ради України.
Фото: rada.gov.ua
