Підрив Каховської ГЕС спричинив катастрофічні наслідки для південних областей країни, зокрема в аграрному секторі. Тамтешні регіони були основними виробниками овочів, фруктів та ягід, вирощування яких залежить від зрошувальних систем.

Про те, як катастрофа вплине на структуру посівів області та чи зможе регіон компенсувати дефіцит продукції, яку вирощували на затоплених територіях, говорили під час брифінгу в

Медіацентрі при Львівській обласній військовій адміністрації.

Як повідомляє департамент агропромислового розвитку ОВА, у краї вже цьогоріч збираються збільшити площі під овочі на 5—7%. Водночас можуть наростити виробництво сої.

Корегування сівозміни, звісно, вимагає часу, адже технологія вирощування кожної культури на заході і півдні різниться — через тип ґрунтів, погодні умови, інші кліматичні особливості.

«Херсонщина була основним регіоном, де вирощували весь асортимент популярних овочевих культур. Торік ми вже відчули дефіцит овочів та збільшення цін на продукцію через окупацію, — наголосила директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА Тетяна Гетьман. — Затоплення південних областей — це новий виклик для наших аграріїв, адже всі розуміють, що потрібно компенсувати дефіцит продукції. Повністю цього зробити Львівщина не зможе. Однак наша область, так само, як інші, збільшуватиме посівні площі під овочі.

Йдеться про «борщовий набір» — буряк, картоплю, моркву, капусту, цибулю. Щодо цін на продукцію, то за прогнозами, вони залишатимуться доволі високими, однак нижчими, ніж минулого сезону».

Під час брифінгу аграрії місцевого та релокованого підприємства розповіли про виклики, з якими зіткнулися після початку повномасштабного вторгнення.

«Під овочами у нас приблизно 120 гектарів, — розповів агровиробник фірми «Дзвони» з Львівщини Зеновій Максимишин. — Розуміємо, що в країні є гостра потреба в овочах, однак наростити площі під виробництво не так просто. Для цього необхідна техніка, склад для зберігання продукції тощо... Цьогоріч прогнозуємо великий урожай, та значні витрати йдуть на пальне, засоби захисту для рослин, фосфорні добрива, логістику. Також на чверть зросла собівартість вирощування ріпаку. «Зерновий кордон» закритий для низки країн, відповідно вітчизняні сільгоспвиробники зазнають чималих втрат».

«На Херсонщині у нас було 60 га. Вирощували овочеві та баштанні культури. У перші дні великої війни переїхали на Львівщину. Уся техніка залишилась в Херсоні, тому почати довелось практично з нуля. Зізнаюсь, працювати стало набагато важче. Обсяги виробництва скоротились удвічі, але плануємо розширювати площі. Вирощую зараз моркву, буряк, капусту, редьку. Цибулю можна сіяти тут без проблем. Але такі культури, як кавун, диня, перець, баклажан — дуже важко. Цьогоріч через погодні умови частина моркви не зійшла, треба пересівати. Всю продукцію реалізуємо місцевим супермаркетам», — наголосив керівник «Агро Ленд 17» з Херсонщини Олександр Кравцов, який торік релокував підприємство до західної області.

Загалом на Львівщині овочевими культурами займаються приблизно 55 підприємств. З них лише п’ять вирощують їх у теплицях. Встановлення останніх дає змогу мінімізувати негативний вплив на врожай несприятливих погодних умов. Тому цей напрям також розвиватимуть. До речі, в рамках Комплексної програми підтримки та розвитку сільського господарства у Львівській області на 2021-2025 роки передбачено відшкодування половини вартості високорепродукційного насіння нішевих та овочевих культур.

Фото з відкритих джерел.