Своєю патріотичною акцією її учасники вшанували загиблих героїв-земляків. І серед тих, хто заплатив дуже високу ціну за волю Українського народу, — Героя України Юліана Ступака (якому 28 серпня виповнилося б 22 роки).

У велопробігу взяв участь і брат Юліана Ступака — Глєб Чубін, який їхав на велосипеді з написом на манишці «Їду за Героя України Юліана Ступака».

Патріоти побували на могилі юного за віком, але зрілого за силою духу Героя-захисника в селі Ясинуватка — на пагорбі біля мальовничої водойми з прекрасними, рідними для Юліана із самого дитинства, краєвидами на берегах. Там велоекспедицію зустрічали мама загиблого Лілія Миколаївна, батько Юрій Анатолійович і сестра Ліза. Батьки Юліана поділилися спогадами про мужнього сина, самовідданого патріота України, який сміливо дивився в очі смерті, боронячи рідну землю від ворога.

Пам’ять Героя вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів.

У 14 зрозумів, що піде до армії

Про короткий життєвий і героїчний шлях Героя розповіла староста Любов Перепеляк.

Юліан Ступак народився 2000 року в селі Ясинуватка на Кіровоградщині. Навчався у середній загальноосвітній школі № 37 міста Дніпродзержинськ (з 2016 року — Кам’янське) Дніпропетровської області. Був надзвичайно енергійним і завжди усміхався. Мріяв стати військовим, тож вів здоровий спосіб життя, займався спортом.

У 2021 році закінчив Національну академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Навчався на факультеті бойового застосування військ. Улюбленими предметами були вогнева підготовка і тактика.

До навчання ставився дуже серйозно — і за підсумковим рейтингом успіхів у навчанні отримав право обирати майбутнє місце служби самостійно. Був переконаний, що кожен офіцер-випускник повинен «понюхати пороху», тож свідомо обрав бойову бригаду — поповнив лави 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр».

На фронті, де частина виконувала бойове завдання в районі проведення ООС, Юліана Ступака призначили командиром взводу. Завдяки вмінням, знанням і комунікабельності молодий офіцер завоював авторитет серед підлеглих, більшість яких провели на війні не один рік, і отримав позивний «Цезар». Був надзвичайно енергійним і завжди позитивним.

У спогадах колег, оприлюднених Генеральним штабом ЗСУ, зазначається, що вік молодого командира та його нетривале перебування на посаді жодним чином не позначались на якості виконання бойових завдань. Юліан Ступак вирізнявся умінням передбачати та прогнозувати події на полі бою. А ще молодий лейтенант був неймовірно хоробрим.

Загинув, рятуючи побратимів

За декілька днів до смерті офіцер особисто знищив російський танк. А коли вороги кинули гранату, взводний не розгубився, миттєво підняв її і відкинув у бік рашистів. До загального переліку знищених загарбників додалось ще кілька «двохсотих».

До останнього дбав про підлеглих. Як розповів один із побратимів воїна, в тому останньому для нього бою на Харківщині по українській піхоті «працював» ворожий танк. Юліана зачепило осколком, проте він виводив людей, які потрапили у скрутне становище і не могли вийти самостійно. Виходив останнім...

«Ми щодня були з ним на зв’язку, — розповів журналістам батько Героя Юрій Ступак. — Пам’ятаю, коли син підбив ворожий танк, то зателефонував і сказав, що збив його звичайною «мухою» — РПГ-22. Тож росіяни — не безсмертні, сказав, і дуже добре горять».

Остання розмова батька із сином відбулася вранці 8 березня... «Він мені розповів, що з хлопцями зачищають село. Я сказав, що не турбуватиму його і передзвоню ввечері. Юліан відповів, що буде краще, коли я наберу наступного дня, але 9 березня він на зв’язок уже не вийшов», — розповів Юрій Анатолійович.

Про смерть сина батькові повідомили 11 березня... Лейтенант Збройних Сил 21-річний командир Юліан Ступак загинув 

8 березня 2022 року під час виконання бойових завдань на території Харківської області, прикриваючи своїх. Він та ще кілька вояків ціною власного життя дали підрозділам ЗСУ просунутися далі: прикривали своїх побратимів, а ворогу не давали вести наступальні дії...

Місце поховання воїн обрав сам. «Він сказав своїм друзям: «Якщо зі мною щось трапиться, то поховайте мене в Ясинуватці на Кіровоградщині». Ми виконали його прохання», — розповів батько про заповіт сина.

За особисті мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Юліану Ступаку присвоєно звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).


Молодший брат Юліана Глєб (у день проведення велоекспедиції йому виповнилося 11 років), якому майбутній Герой, незважаючи на молодий вік, давав мудрі настанови. У першу чергу — читати книжки. Цю настанову Глєб не забув, і коли після смерті брата прочитав першу книжку, Юліан наснився йому і перепитав, чи читає...
 



Фото Руслани СОРОКИ та з відкритих джерел.