Унікальна виставка «Книга нації», що відкрилася у Верховній Раді за участі та підтримки Апарату Верховної Ради, Парламентського видавництва та громадської ініціативи #інфоВАРТА і на якій представлено церемоніальний примірник «Конституції України», — це фотодокументальна розповідь не лише про історію українського конституціоналізму, що є складовою частиною історії держави і права нашої Батьківщини, а й про філософію цінностей, утвердження і гарантію основних прав і свобод та суспільної справедливості.

У центрі експозиції — ексклюзивне, високохудожнє видання Основного Закону України, оформлене лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка, членом-коре-спондентом Національної академії мистецтв, заслуженим діячем мистецтв України Василем Чебаником. Саме на цій книзі під час інавгурації складають присягу Українському народу Президенти України.

Перший Президент Незалежної України Леонід Кравчук вступив на високу посаду у грудні 1991 року у Верховній Раді. Оскільки Конституцію України тоді ще не було ухвалено, то він присягав, поклавши руку на Пересопницьке Євангеліє. Іншим атрибутом влади під час урочистої церемонії був Акт проголошення незалежності України.

Створення церемоніального примірника Конституції України мало продемонструвати тяглість української державності від Київської Русі до сучасної країни та традицій демократії, народовладдя і конституціоналізму.

На думку, доктора філософських наук Олександра Мироненка «конституціоналізм як практика на сучасних українських землях еволюціонував майже у всіх відомих людству різновидах: спочатку від додержавних, звичаєвих уявлень про добре і зле, справедливість і кривду до усвідомлення давньогрецьких принципів народоправства і свободи людини,.. згодом — у військово-демократичних традиціях і інституціях Антської держави, Куявії, Артанії, Славії... уконституційованих у пам’яті народу, Законі руському, у писемних міждержавних договорах, Руській Правді...».

Олександр Мироненко зазначає, що в період із Х по ХVІ століття на українських землях формувалися протоконституційні думка і практика, які дійшли до нашого часу у русько-візантійських договорах, Законі руському, Руській Правді. Новий етап у розвитку вітчизняного конституціоналізму започатковано в роки Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького. У ту добу першими конституційними актами Української держави стали договори з Османською імперією 1648-го та Річчю Посполитою 1649 року. Процес творення і становлення Української Держави Богдана Хмельницького із власними збройними силами, сталими кордонами, митною, фінансовою, поштовою службами та успішною дипломатією спирався на конституційні ідеї демократичних прав і свобод, носіями яких були відомі релігійні діячі і просвітителі, серед яких Петро Могила, Йов Борецький, Мелетій Смотрицький і багато інших.

Одним із конституційних актів тієї доби дослідники називають «Статті про устрій Війська Запорозького» 1648 року, спираючись на який гетьман видавав універсали, скликав ради, здійснював судочинство. У період України-Гетьманщини не лише «Статті», а й Магдебурзьке право, козацьке звичаєве право, міжнародні угоди були джерелом конституційного права та фундаментом української державності, прав і вольностей українського козацтва, основних принципів організації державної влади.

Чимало науковців розглядають гетьманські статті другої половини XVII століття як своєрідні конституції України, спрямовані на побудову демо-кратичної держави. Результатом розвитку конституційної думки в Україні стала Конституція Пилипа Орлика 1710 року. Повна назва цього документа, прийнятого на зборах козацтва — «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і між генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами утверджені обома сторонами вільним голосуванням і Ясновельможного гетьмана урочистою присягою підтверджені року від Різдва Христового 1710, Квітня 5, в Бендерах».

Унікальність Конституції Пилипа Орлика, що складається із преамбули і 16 розділів, в тому, що цей документ уперше у світі встановлює поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову та запроваджує принцип делегування прав.

Спираючись на багатовікову історію українського державо-творення і на основі здійсненого українською нацією, всім українським народом права на самовизначення та дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, Верховна Рада на п’ятій сесії 28 червня 1996 року приймає нову Конституцію — Основний Закон України.

Її церемоніальний примірник з’являється у 2001 році. З ідеєю створення унікальної книги виступив заступник Голови Верховної Ради Степан Гавриш, який доручив розробити макет видання та видрукувати фоліант тодішньому керівникові Парламентського видавництва Юрію Дяченкові. Для роботи над книгою була сформована творча група, до якої ввійшли працівники видавництва. Очолив її заслужений художник України Володимир Яворський, котрий залучив до роботи лауреатів Шевченківської премії Євгена Матвєєва та Михайла Шевченка. За два місяці вони розробили перший варіант церемоніального примірника Конституції Україні — його обкладинка, на яку накладався золотий Герб, була паперова. Друк аркушів текстового блоку за макетом Євгена Матвієнка та Михайла Шевченка здійснила поліграфічна фірма «Оранта» під керівництвом директора Павла Сачека.

Директор Парламентського видавництва Володимир Кисляк зазначає, що після колегіальної оцінки першого варіанта церемоніального примірника з метою надати книзі виразні ознаками української ідентичності було прийнято рішення долучити до роботи над нею професора Василя Чебаника. Цим відомим художником-графіком було вже розроблено чимало варіантів оформлення Конституції України. Першу таку книгу на замовлення Президента України Василь Чебаник створив ще в середині 90-х років. Для її оформлення митець використав відроджені ним на основі традицій руської доби та козацьких скорописів українські шрифти проекту «Рутенія. Графіка української мови».

Долучившись до творчої групи, що працювала над церемоніальним примірником, графік запропонував замінити паперову обкладинку на шкіряну, як у стародруках, форзаци прикрасити тризубами, для тиснення яких художник виготовив авторське кліше, та для оформлення обкладинки і титульних сторінок використати українські шрифти. Тестовий блок залишався без змін.

Так розроблені Василем Чебаником на основі історичних національні шрифти «Рутенія» стали окрасою і центральним елементом палітурки і титульної сторінки церемоніального примірника «Конституції України». Як, власне, і ювелірні елементи декору — квадратні орнаментовані вставки з бірюзовими накладками та вкрапленнями з рубінових камінців, виготовлені за ескізами Євгена Матвієнка та Михайла Шевченка на Київському ювелірному заводі.

Зшивалася, тепер уже історична книга, один із символів Української Держави, у майстерні Василя Чебаника. Отримавши незшиті аркуші внутрішнього блоку, шкіру для обкладинки і форзацу, елементи декору та напис із золота «Конституція України», митець взявся до праці. Усе робив вручну, за старовинними технологіями, хоч і з використанням інструментів, станків і обладнання, розроблених самим художником.

Спочатку він зібрав текстовий блок — на лляних шнурах зшив та сфальцював окремі аркуші. Понад тиждень митець вручну шліфував краї текстового блоку, зробивши «викружку» і покривши її позолотою. Для тиснення орнаментальних рамок та щоб закріпити золотий Тризуб і напис «Конституція України», орнаментовані при-краси по боках герба і в чоти-
рьох кутах обкладинки, Василь Чебаник використав спеціально сконструйований для роботи над примірником Основного Закону України прес.

Після закінчення всіх робіт митець передав унікальну книгу заступнику керівника Парламентського видавництва Володимиру Кисляку. Відтоді церемоніальний примірник Конституції України — свідок історичних подій та символ більш як тисячолітньої держави.

З 1996 року кожен новобраний Глава Української держави отримує посвідчення, також оформлене Василем Чебаником з використанням шрифтів «Рутенія».

Національні шрифти митця знаходять дедалі більше прихильників серед письменників і видавців. На XI Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» громадська ініціатива #інфоВАРТА представила 10 робіт Василя Чебаника проекту «Рутенія. Графіка української мови» — вісім шрифтів та дві палітурки для книжок Оксани Забужко та Лесі Дичко.

«Тільки за 2022 рік митець створив 10 нових шрифтів для національної абетки, — каже співзасновниця #інфоВАРТИ Анжела Корнієнко. — За 468 діб повномасштабного вторгнення росії ще й понад 50 монограм, рукописних написів для книжок, монет, табличок!»

І додає: «Професор Василь Чебаник і проект «Рутенія» працюють на нашу спільну, велику Перемогу, як і виставка «Книга нації». Адже свідчать: ми маємо тисячолітні традиції демократії, культури, звитяги, а тому — незламні!

Тому переможемо!».

Фото Нестора ВОЛІ.
 


2008 рік. Примірник Конституції України в залі парламенту.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.