У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» відбувся концерт партесного співу, присвячений пам’яті загиблого 17 травня на Луганщині у бою з російськими окупантами 39-річного музикознавця та режисера дитячого телеканала «Малятко TV» Івана Кузьмінського. На честь Воїна та науковця, який до повномасштабного нападу росії на Україну досліджував різні періоди української музичної історії, вокальний ансамбль Partes виконав унікальні композиції одного з найяскравіших вітчизняних композиторів Миколи Дилецького, котрий писав партесну музику.

У заході взяли участь голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв (на знімку), міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, побратими полеглого героя.

«До української лаври повертається професійне українське музичне мистецтво. Наша культурна спадщина — це не тільки архітектурні шедеври світового рівня, а й надбання українських композиторів, зокрема партесного співу. Такий спадок показує, наскільки ми завжди були близькі з європейцями, й водночас підкреслює нашу самобутність», — зазначив Олександр Ткаченко.

Виконувач обов’язків директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко і виконувач обов’язків намісника Свято-Успенської Києво-Печерської лаври архімандрит Авраамій, звертаючись до присутніх, нагадали, що партесний спів упродовж століть був основою багатоголосого церковного хорового співу. Звичайний одноголосий спів українці замінили на багатоголосся на-
прикінці XVI століття та зачаровували ним у XVII—VIII століттях Винахід багатоголосого співу називають першою культурною революцією в історії української музики. За російським міфом, партесний спів виник в Італії, звідти його запозичили поляки, із Польщі він потрапив до України, а вже потім до москви.

Саме українські митці Микола Дилецький, Симеон Пекалицький, Іоан Домарицький та низка анонімних авторів писали партесну музику. Микола Дилецький — відомий теоретик музики, звів усі правила та принципи партесного співу в роботу під назвою «Мусикийская граматика» 1677 року, де виклав усі технічні аспекти партесного співу та партесної композиції. Одну з найдавніших партесних композицій — восьмиголосу «Службу Божу» написав Симеон Пекалицький.

У своїй науковій роботі Іван Кузьмінський запропонував теорію виникнення партесного багатоголосся як питомо української практики православних християн та дослідив лаврський період розвитку унікального церковного співу, що став культурним надбанням України.

Унікальні, давно забуті композиції знайдено й відновлено українськими музикознавцями. Тепер вокальний ансамбль Partes нагадав, як сотні років тому звучав церковний спів у Лаврі й інших українських храмах.

Фото з відкритих джерел.