На знімку: о. Ігор Пелехатий - другий праворуч.
Нині проводимо багато історичних паралелей. І міркуємо, як ті чи інші події вплинули на суспільне життя нашої країни. Чи навпаки - як могло би бути інакше, за інших обставин. І як знакові особистості залишили по собі добру пам'ять.
Наприкінці червня 2001 року мала щастя взяти участь у кількагодинних урочистостях, що відбувалися у Львові з нагоди візиту Папи Івана Павла ІІ. Пригадую багатотисячне паломництво вірян з усіх усюд, атмосферу піднесення, яка панувала тоді. Як здіймалися груди від величі події, адже Понтифік беатифікував 28 мучеників за Христову віру: 26 із них - УГКЦ та двох - римо-католицької церкви.
"26-27 червня на львівському іподромі відбулося дві літургії - латинського та візантійського обрядів, які зібрали кожна 300 тисяч і 1,5 мільйона осіб відповідно. Під час візиту Папа Римський виголошував промови українською, - описують цю подію на сайті jnsm.com.ua. - У своєму прощальному виступі Папа сказав: "Дякую тобі, Україно, що оборонила Європу своєю невтомною та героїчною боротьбою проти загарбницьких орд... Нехай Господь дасть мир тобі, український народе, бо ти з наполегливою та одностайною відданістю нарешті повернув собі свободу й розпочав віднаходити своє істинне коріння та докладаєш великих зусиль, щоби стати на шлях реформ і дати всім можливість жити та сповідувати власну віру, власну культуру й власні переконання в рамках свободи та справедливості...".
Чимало спричинився до беатифікаційного процесу головний редактор християнського часопису "Нова зоря" протягом чверті століття та директор однойменної друкарні о. Ігор Пелехатий, нинішній парох Івано-Франківської церкви Найсвятішого Серця Христового, Христа Чоловіколюбця і блаженних священномучеників єпископів Івано-Франківських Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка УГКЦ. Саме в ці дні відзначили 5 років від становлення святині та храмовий празник.
"Покровитель нашого храму єпископ Григорій Хомишин був Станиславівським єпархом упродовж чотирьох десятиліть і першим серед владик УГКЦ прийняв мученицьку смерть за вірність Христові, Церкві та Україні, - зазначив о. Ігор Пелехатий. - Він немовби відчинив двері до раю для своїх співбратів єпископів і свяшенників, які сміливо пішли на муки за Владикою. Серед них був і Миколай Чарнецький - вірний учень і духовний син Блаженного Григорія. Саме Хомишин висвятив Чарнецького на єпископа в Римі 1932 року. А перед тим Чарнецький за його порадою вступив до чернечого чину Редемптористів і був професором Станиславівської духовної семінарії (нині Івано-Франківської академії)".
Цьогоріч 26-27 червня відбулася традиційна проща до храму святого Миколая Чарнецького в селі Семаківці Городенківської громади. Паломництво до землі блаженного священномученика - вже дев'ятий рік поспіль. Паломницький центр постав на пагорбі, звідки добре видніються навколишні села Івано-Франківщини й навіть сусіднього Тернопілля. Прочани взяли участь у нічних чуваннях, Хресній дорозі та святій літургії.
"Молилися до владики Миколая, щоб він оберігав наших захисників і благословив український народ Перемогою та миром, - наголосив Чернелицький декан УГКЦ, парох церкви о. Василь Скрипка. - Молилися за воїнів, їхні сім'ї, за тих, хто потерпає від російської агресії, і тих, хто виборює світле майбутнє для нашої країни".
Івано-Франківська область.
На знімку: покровитель церкви - блаженний Григорій Хомишин.
Фото автора.
На знімку: отець-декан Василь Скрипка.
На знімку: проща в Семаківцях.
Фото Городенківської ТГ.
