Це стосується не лише суддів, а й стосується всіх, хто дає хабарі, хто обіцяє вирішити справу, хто вимагає, тобто винятків у цьому питанні не буде.
Про це розповів народний депутат, голова парламентського Комітету з питань правової політики Денис Маслов.
«Однією з кваліфікуючих ознак, що посилює відповідальність, буде вчинення злочину в умовах воєнного стану. Саме за умови такого правового режиму ці відносини є вразливими. Також, як оголосив Президент України, суб’єктами правозаконодавчої ініціативи буде розглядатися можливість застосування поліграфу щодо кандидатів на посаду судді, стосовно чинних суддів у різних процедурах. Ми маємо підходити досить серйозно до питання доброчесності нашого суддівського корпусу», - сказав політик.
Він також нагадав, що на початку червня у першому читанні було ухвалено законопроєкт щодо відбору суддів Конституційного Суду.
«Це є першою рекомендацією Єврокомісії щодо набуття нами статусу офіційного кандидата на вступ до ЄС. Венеційська комісія високо оцінила текст цього законопроєкту. Зараз ми отримали 435 пропозицій правок до цього законопроєкту. Комітет із питань правової політики максимально докладе зусиль, щоб швидко підготувати його до розгляду в другому читанні», - зазначив народний депутат.
Він висловив переконання, що парламент швидко ухвалить його в другому читанні, таким чином Україна повністю виконає першу рекомендацію Єврокомісії та забезпечить справді максимально прозорий добір суддів.
«У світі немає аналогів за ступенем відкритості та залученості представників наших міжнародних партнерів до процесу добору суддів Конституційного Суду. Це те, що закладене в нашій Конституції ще з 2016 року, але реалізуємо його повноцінно тепер», - підсумував парламентарій.
Прес-служба Апарату Верховної Ради України
