«Лавра стає українською» — так ми між собою назвали процес переосмислення та пере-творення Києво-Печерської лаври. Ця національна скарбниця дуже довго була закрита для українців, ми не використовували її потенціал на повну та не насичували тими змістами, які були там із самого початку її створення. Тепер розпочато роботи над розробкою стратегічної візії Києво-Печерської лаври 2023—2051 «Нова формація українськості», — написав Олександр Ткаченко на своїй сторінці у Фейсбуці.

Міністр також повідомив, що комісія Мінкульту з приймання-передачі державного майна за три місяці своєї роботи на території Лаври не тільки перевірила, провела інвентаризацію, а й повернула на баланс заповідника 74 об’єкти Нижньої лаври. За словами міністра, за цей період було поновлено роботу й доступ відвідувачів до Великої лавр-ської дзвіниці; відкрито вхід для відвідувачів через Економічну браму та відновлено перехід від Верхньої до Нижньої лаври на території заповідника; розроблено та затверджено порядок надання доступу до Успенського собору та Трапезної церкви щодо відспівування загиблих захисників України; запроваджено онлайн-систему продажу квитків для відвідувачів.

На фінальному етапі — погодження з музейними організаціями проєкту «Єдиний квиток», який надає доступ в усі діючі музеї на території Заповідника.

Ікони і стародруки оцифрують

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» оцифрують 12000 культурних об’єктів та 2500 документів. Необхідне обладнання для цього передано американською компанією «Digital Transitions».

«З війною зросли загрози для культурної спадщини. Тож постала необхідність зберігати своє культурне надбання для того, щоб надалі популяризувати українську культуру в Європі та світі. І завдяки допомозі партнерів ми зможемо реалізувати цілі із збереження надбання», — каже заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар.

Ще наприкінці 2022 року працівники заповідника і представники компанії відібрали для оцифрування 15 тисяч об’єктів. Кураторка проєкту й головна хранителька фондів заповідника Ірина Мартинюк наголошує, що передусім оцифрують артефакти XVII—XIX століть — ікони, гравюри, дерев’яні рельєфні кліше, креслення.

«Якісне зображення кліше ми могли зробити тільки через макрозйомку, коли «вихоплювали» окремі частини зображення. А зараз ми можемо в один момент отримати зображення високої роздільної здатності і побачити на екрані навіть те, що видно тільки зі збільшувальним склом. Складність оцифрування кліше полягає в тому, що часто вони зношені і залиті друкарською фарбою. Тобто перепади рельєфу на звичайному фото не так помітні, як зараз», — зазначає зберігач групи книг і кліше Олеся Носачова.

Виконувач обов’язків генерального директора національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко подякував американським парт-нерам за допомогу. Він наголосив, що нові технології допоможуть зберегти культурну спадщину.

«Жодна сакральна цінність не покине територію України»

У Міністерстві культури спростували московські фейки про «вивезення цінностей з Лаври», які поширюють російські ЗМІ. Про намір «захистити» Києво-Печерську лавру, з якої начебто Україна хоче під час війни евакуювати сакральні святині, заявив і голова служби зовнішньої розвідки росії сергій наришкін, якого цитують московські медіа. В інтерв’ю він сказав, що Україна домовилася з ЮНЕСКО про вивезення реліквій з обителі до музеїв Ватикану, Франції, Німеччини, Італії, і гроші на евакуацію вже виділено. Вивезене, мовляв, до Лаври вже не повернуть. У країні-агресорці заявляють, що «захист Києво-Печерської лаври для росії має глибинний духовний вимір, тому рішучість довести військову операцію до кінця стає твердішою».

«Що більше Лавра стає українською, то більше підгорає на болотах. Єдине завдання, яке стоїть перед нами зараз щодо Лаври, — захистити її від «русского міра» та остаточно впевнитися, що всі наші українські сакральні реліквії на місці. Жодна сакральна цінність не покине територію України. А все викрадене росії доведеться повернути», — написав у Телеграмі міністр культури Олександр Ткаченко.

Фото зі сторінки Олександра Ткаченка в Фейсбуці.