Під час війни доцільніше говорити мовою дій і вчинків

— Вячеславе Валерійовичу, другий рік в Україні — повномасштабна війна. Це трагічний час не лише для кожного українця, а й для іноземців, яких воєнна агресія застала в нашій країні. За цей час, що вдалося здійснити із запланованого, а що ні?

— Повномасштабна війна стала страшним, але унікальним досвідом для Міграційної служби, адже в один момент перестали працювати налагоджені процеси, роками відпрацьовані й дієві.

Для України як держави, як нації — це час випробувань на витримку, боєздатність, стійкість, сміливість, винахідливість. Своєрідний мультитест, до якого не готувалися, про який не попереджали, але який у результаті ми складаємо успішно.

У мирному житті ми звикли «розмовляти» мовою цифр, говорячи про результати роботи. Нині ж результати не вимірюються показниками, заданими заздалегідь. З початком війни доцільніше говорити мовою дій і вчинків.

Центральне міжрегіональне управління ДМС у місті Києві та Київській області вистояло в найгарячішу фазу повномасштабного вторгнення і продовжує безперебійно працювати досі. Жоден з напрямів роботи не зупинився, а деякі реалізуються навіть ефективніше, ніж очікувалося.

— Маєте на увазі зміни в оформленні документів, які спростили цей процес для громадян України та іноземців?

— Зокрема й це. Міграційна служба мусила підлаштовуватися під реалії сьогодення й потребу заявників наших послуг. Усі ми на місцях повинні були стати гнучкими, мобільними, швидко знаходити варіанти вирішення нестандартних ситуацій. Саме столиця зустрічала велику кількість переселенців з окупованих територій, до Києва доставляли поранених військовослужбовців, а також колишніх військовополонених з втраченими документами. Для ідентифікації таких осіб було запроваджено можливість опитування свідків при встановленні особи за допомогою відеоконференцзв’язку.

В умовах збройної агресії стала доступною така опція, як пересилка паспортів за межі України, що раніше було неможливим. У той час, коли велика кількість українців перебувають за кордоном, це дуже затребувана послуга. Тепер наші громадяни мають змогу отримати свої документи в закордонних дипломатичних установах та в центрах «Паспортний сервіс», які відкрилися за межами України. Також саме під час війни розширився функціонал одночасного оформлення документів. Так, за одне відвідування підрозділу ДМС громадянин може оформити собі внутрішній і паспорт для виїзду за кордон або навіть паспорти собі і закордонний паспорт своїй дитині до 14 років.

— Чи вдалося так само підлаштувати вітчизняне законодавство під потреби іноземних громадян в умовах війни? Адже існують чітко визначені строки перебування іноземців в Україні. Вони були продовжені у зв’язку із запровадженням воєнного стану і частковим закриттям кордону?

— Усі пам’ятаємо кінець лютого 2022-го, коли абсолютно всі — як громадяни, так і органи державної влади — опинилися перед неочікуваним викликом воєнної агресії і вимушені були ухвалювати рішення, адекватні тим умовам, у яких ми опинилися. Треба віддати належне керівництву держави: всі діяли швидко і злагоджено.

Справді, існують строки перебування іноземців в Україні, встановлені чинним законодавством. Для країн з візовим режимом в’їзду — це строк, визначений безпосередньо у візі, для країн з безвізом — 90 діб протягом 180 днів, якщо інший строк не визначений міжнародними договорами України. Утім, Державна міграційна служба екстрено реагує в законотворчому напрямі на виклики сьогодення.

На початку повномасштабного вторгнення, коли ми вимушені були припинити на декілька днів прийом іноземних громадян, уряд уже 28 лютого 2022 року прийняв постанову № 165, якою були зупинені строки надання адміністративних послуг суб’єктами їх надання та видача дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану. У такий спосіб ми мали змогу видати опрацьовані документи без порушення термінів.

Ставлячись із розумінням до ситуації, в яку потрапили іноземці, котрі вимушені були евакуйовуватись за межі України або опинились на окупованій території, Міграційна служба ініціювала ухвалення постанови Кабміну від 21 жовтня 2022 року № 1202. Цим документом фактично продовжено строк дії посвідок, що закінчилися під час дії воєнного стану. Варто зазначити, що така преференція не стосувалася громадян рф.

Утім, попри відкриту воєнну агресію громадянам рф, які мають родину або працевлаштування в Україні, урядовою постановою від 1 листопада 2022 року № 1232 була надана можливість протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою здійснити обмін посвідки на тимчасове проживання, тобто фактично продовжити законне перебування на території України. Вже після 8 грудня 2023 року прийом прострочених посвідок від громадян рф було припинено. Наразі для громадяни рф обмін посвідки на тимчасове проживання здійснюється за заявою, поданою не пізніш як за 15 робочих днів до закінчення строку дії посвідки і виключно з підстав возз’єднання сім’ї та працевлаштування.

Також, як відомо, 17 червня 2022-го було запроваджено візовий режим в’їзду на територію України для громадян рф.

Натомість для громадян Польщі — нашого провідного європейського партнера — Законом України «Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України» передбачено право перебувати на території України на законних підставах протягом 18 місяців (для решти — 90 днів).

Свого часу в умовах воєнного стану дуже доречною стала постанова Кабінету Міністрів від 18.03.2020 року № 259, розроблена Державною міграційною службою під час запровадження в Україні карантину, стосовно можливості оформлення документів за місцем звернення особи, тобто без прив’язки до зареєстрованого місця проживання. Це мало велике значення для тих іноземців, чия реєстрація місця проживання опинилася на окупованій території.

Також зміни, внесені до статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» ще в червні 2019 року, під час триваючої антитерористичної операції на Донбасі, стосовно законності проживання в Україні на підставі військового квитка без отримання посвідки на тимчасове проживання, стали дуже корисними в цей час, оскільки іноземці, котрі стали на бік України у військовому протистоянні, можуть не оформляти посвідку на тимчасове проживання, їм достатньо військового квитка. Усі наведені приклади свідчать про те, що Державна міграційна служба України завжди реагує на поточні виклики, і ця робота проводиться не лише у воєнний час, а здійснюється на постійній основі.

Торік улітку запроваджено візовий режим для громадян рф

— Справді можна констатувати, що була проведена суттєва робота для того, аби іноземці мали законні підстави врегулювати свій міграційний статус в Україні. А чи мають місце в умовах війни випадки, коли становищем у нашій державі намагаються скористатися з метою незаконної легалізації в Україні?

— Не без цього. Така проблема, як намагання легалізації іноземних злочинців, які видають себе за політичних біженців, існувала завжди. Однак під час війни в Україні вона постала надзвичайно гостро. Так, до підрозділів ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області неодноразово звертаються особи (переважно це громадяни рф), які станом на 24 лютого 2022-го вже не один рік перебували на території Україні нелегально. Їхня діяльність у нашій країні залишається невідомою, як і джерело доходів (а законним воно бути не може у зв’язку з нелегальним перебуванням в Україні). Із запровадженням перевірки документів на блокпостах, маючи на руках виключно російський паспорт, такі особи швидко усвідомили необхідність отримання документів, що підтверджують легальне перебування в Україні. Оскільки процедура отримання міжнародного захисту має гуманітарний характер і є найменш вимогливою, для таких осіб вона стає останньою можливістю легалізуватися.

При цьому вказані громадяни країни-агресора використовують війну в Україні як привід для свого звернення по захист, видаючи себе за противників політичного режиму рф, добровольців у складі територіальної оборони або добровольчого формування територіальних громад і волонтерів, паплюжачи авторитет іноземців, які дійсно стоять з нами пліч-о-пліч як на фронті, так і в тилу.

— Вячеславе Валерійовичу, а скільки громадян рф з нелегальним статусом було виявлено за час війни? Яка їхня подальша доля? Адже вони можуть бути коригувальниками вогню чи в інший спосіб вести діяльність на користь агресора.

— За час війни в Києві і області виявлено 227 громадян рф з нелегальним статусом. Стосовно 219 осіб прийнято рішення про примусове повернення з території України, щодо восьми осіб

— про примусове видворення з України. Ухвалено рішень про заборону подальшого в’їзду в Україну стосовно 205 громадян рф.
Процеси, пов’язані із протидією нелегальній міграції, тісно переплітаються в тому числі і з питаннями національної безпеки. Тому ця робота проводиться нами злагоджено і у постійній взаємодії зі Службою безпеки України та Національною поліцією.

— Як загалом війна вплинула на виявлення нерегульованих мігрантів? Скільки було виявлено порушень міграційного законодавства? Яких саме? Громадяни яких країн переважно не дотримуються встановлених правил перебування?

— Протидія незаконній міграції залишається одним із пріоритетних напрямів діяльності очолюваного мною відомства. Від початку війни і станом на червень цього року на території Києва і області виявлено 1222 нелегальних мігрантів. Щодо них прийнято 1170 рішень про примусове повернення в країну походження або третю країну і 52 рішення про примусове видворення.

Також стосовно порушників прийнято 1901 рішення про заборону в’їзду в Україну і три рішення про скорочення строку перебування в Україні.

Також у вказаний період 3404 особи було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтями 203, 204, 205, 206 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На порушників накладено штрафів на суму понад 12 млн гривень.

Переважно не дотримуються встановлених правил перебування в Україні громадяни Азербайджанської Республіки, Республіки Узбекистан, російської федерації, Туркменістану, Грузії, республіки білорусь.

Примусове видворення іноземців — через територію Молдови

— Іще одне: а як в умовах воєнного стану, часткового закриття кордону, закриття тих самих аеропортів здійснюється примусове видворення з України порушників міграційного законодавства?

— Дійсно, з початком війни така процедура дещо ускладнилася. Однак завдяки добросусідським відносинам України та Молдови примусове видворення іноземців можливе завдяки транзитному проїзду територією цієї держави.

— На початку вторгнення Київська область чи не найбільше постраждала від російських загарбників. Чи були звідти вивезені документи? Станом на сьогодні там таки вдалося відновити надання населенню послуг?

— Моторошно згадувати про те, як ми втратили зв’язок з нашими територіальними підрозділами в Іванкові, Макарові, Бородянці... Одразу стало зрозуміло: якщо будемо діяти шаблонно — успіху не буде. Готувалися справжні спецоперації з порятунку людей і вивезення документів, що перебували на опрацюванні, аби перешкодити потраплянню їх до рук ворога.

Водночас, наприклад, приміщення Бородянського підрозділу і, відповідно, те, що там було, було знищено окупантами вщент.

Наразі серед підрозділів Міграційної служби Києва і області лише Макарівський відділ не відновив роботу, але місцеве населення може отримувати адмінпослуги у інших підрозділах.

— Підбиваючи підсумки, хотілося б почути, чого все-таки, на вашу думку, наразі не вистачає для максимально ефективної роботи Міграційної служби?

— Як в умовах війни, так і у період післявоєнного відновлення Міграційна служба матиме справу з постійним перепрофілюванням роботи, зумовленим дедалі новими викликами. Акцент однозначно має робитися на більш швидкому і якісному ухваленні рішень з оформлення документів, окрема увага має приділятися наданню послуг внутрішньо переміщеним особам тощо.

Важливим чинником у виконанні таких завдань є законодавство, що здатне як пришвидшити, так і зупинити ці процеси. Вважаю, що законодавство має бути робочим інструментом, а не бар’єром. Як я вже казав, нормативно-правова база, що регулює надання адміністративних послуг ДМС, є досить гнучкою і оперативно підлаштовується під потреби сьогодення.

Додам також: війна замість того, щоб зупинити, дала нам поштовх, виявила нові цілі та показала, що Міграційна служба — це прогресивна інституція, яка здатна йти в ногу з часом і яка безперечно володіє потенціалом розвиватися і модернізуватися.

Наразі в ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області, як і у всій Державній міграційній службі України, триває оптимізація структури. Мета — покращення насамперед умов і якості надання адміністративних послуг населенню. Упевнений: новий формат роботи територіальних підрозділів дасть нам змогу ефективніше виконувати завдання і бути ще відкритішими для громадян.

ІЗ ДОСЬЄ «ГОЛОСУ УКРАЇНИ»

Вячеслав Гузь народився 1 серпня 1980 року на Дніпропетровщині.

Здобув дві вищі освіти: у Харківському національному університеті імені В. Каразіна (соціальна робота) і в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (фах — державне управління).

Володіє багаторічним досвідом роботи як на державній службі, так і в приватному секторі.

Центральне міжрегіональне управління ДМС у місті Києві та Київській області очолює від часу його створення — з жовтня 2018 року.

Фото надано автором.