Відповіді на багато питань, які сьогодні турбують суспільство і без яких людство приречене на постійні пошуки сенсів, ще 300 років тому дав філософ-мислитель, богослов, педагог-новатор, поет, музикант Григорій Сковорода. Його філософські твори, байки, пісні, притчі й трактати, в яких український Сократ закликав до творення гармонійного світу на засадах народних чеснот і норм християнської моралі та етики, мали значний вплив на сучасників і наступні покоління. Основна мета просвітництва видатного мислителя — навчання людей науки щасливого буття. Нещастя в суспільстві філософ тлумачив як наслідок поганого виховання.

З метою популяризації ідей та новаторських теорій Григорія Сковороди на його батьківщині, в селищі Чорнухи на Полтавщині, за участі селищної ради відбулося виїзне засідання президії НАПН України, вченої ради Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, президії Товариства «Знання» України.

Головна тема наукової дискусії — «Філософсько-педагогічна спадщина Григорія Сковороди».

«У ході тривалої конструктивної розмови свої доповіді на засіданні виголосили академік-секретар відділення вищої освіти НАПН України Петро Саух, директор Інституту проблем виховання НАПН України Іван Бех, ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Марина Гриньова, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України Нелля Ничкало, голова правління Товариства «Знання» України, доктор філософських наук, член-кореспондент НАПН України Василь Кушерець та інші», — каже голова Київської організації товариства «Знання» професор Василь Неволов.

«Сковорода вічний і завжди сучасний. В умовах російсько-української війни сковородинські аксіоми, думки, пояснення дають нам упевненість у перемозі над рашизмом, — наголошує професор Василь Кушерець. — Нинішню росію світ сприймає як ворога праведності та її виразників, країною, яка є уособленням абсолютного зла, а колективного недоумкового путіна, що махає ядерними бомбами з погрозами розв’язання війни, як найбільшу загрозу. Для українців ця війна — світоглядна, війна за остаточну перемогу над сучасним сатаною. І ми не спостерігачі, а активні учасники справжньої, критеріальної, вагомої для всього світу перемоги над джерелом зла. Як сказав президент США Джо Байден: «На полях війни Україною вирішується доля всього світу».

Василь Кушерець переконаний, що наша віра в Перемогу над рашизмом від тої свободи, за яку боролись пращури і яка завжди була у свідомості українського народу і яку найбільше цінував Григорій Савич.

«Істинне щастя всередині нас, але нема істини там, де немає любові, і найглибша істина народжується лише з глибокої любові як почуття сердечної прихильності, найвища і найпрекрасніша чеснота. Коли женешся за щастям, то воно втікає, а коли берешся до своїх справ, то воно повсякчас іде за тобою», — зазначає, посилаючись на великого мислителя, Василь Кушерець. І додає: «Джерело нашого щастя — сродна праця, яка встановлює гармонію між людиною та світом. «Сродна праця — ось Джерело нашого щастя» (Г. Сковорода). Ця праця пов’язана з вірою, святістю, цінностями, гідністю, із сприянням і переживанням людьми того, що з ними відбувається. І під час цієї кривавої страшної війни українці — військові, волонтери, всі, хто працює на Перемогу, демонструють спільну працю, єдиний порив відстояти Україну. «Джерело всякого життя є любов. Коли знання величається, то любов будує. Ідіть услід за любов’ю. Там де любов, там усе: Багатство, Талант, Добро… І все іде за любов’ю». Сковорода пропонував шукати істину в любові. Нас веде до Перемоги любов до України і свого народу. Як казав Борис Олійник, зі Сковородою і Шевченком ми незнищенні».

Учасники засідання наголосили на необхідності продовжити досліджувати і широко висвітлювати просвітницьку діяльність і педагогічну спадщину філософа.

Науковці відвідали Музей Григорія Сковороди та передали колективу комп’ютер, а місцевому ліцею, в стінах якого відбувся круглий стіл, чимало цінних книг. До збору видань активно долучились і активісти Товариства «Знання» України.

Фото надано автором.