Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендує Верховній Раді ухвалити за основу та в цілому президентський законопроект «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України» (№ 9431), визначений главою держави як невідкладний. Відповідне рішення було ухвалено на крайньому засіданні комітету.
Православна церква України 24 травня 2023 року на Архієрейському соборі затвердила повний перехід з 1 вересня 2023 року на новий — новоюліанський календар, за яким живе більшість православних церков світу. Цим календарем, зокрема, передбачено святкування Різдва Христового 25 грудня, а не 7 січня. Саме цим і обґрунтовується необхідність ухвалення зазначеного законопроекту, зауважив, представляючи документ, представник Президента у Верховній Раді Федір Веніславський.
Зміна дати святкування Різдва Христового, за його словами, зумовлює необхідність перенесення дат святкування Дня Української Державності (з 28 липня на 15 липня), коли вшановується пам’ять видатного державотворця святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого, та Дня захисників і захисниць України (з 14 жовтня на 1 жовтня), яке пов’язане з українськими військовими традиціями вшанування Дня Покрови Пресвятої Богородиці.
Тобто законопроект пропонує встановити в Кодексі законів про працю України такі дати святкових неробочих днів:
25 грудня — Різдво Христове;
15 липня — День Української Державності;
1 жовтня — День захисників і захисниць України.
Під час обговорення законопроекту народні депутати — члени комітету висловилися на його підтримку, зауваживши, що росія тривалий час нав’язувала, зокрема і українському народу, ідеологію дотримання юліанського календаря та святкування Різдва Христового 7 січня. «Хоча вся Європа і Сполучені Штати, майже все християнство світу відзначають Різдво 25 грудня», — зазначив перший заступник голови комітету Михайло Цимбалюк.
Тож ухвалення законопроекту дозволить відійти від російської ідеології та зміцнити українську традицію і національну єдність. «Законодавча ініціатива покликана системно підходити до розриву тих зв’язків, які використовувала країна-агресор для того, щоб нас нищити, знищувати нашу державність», — цитує слова Веніславського прес-служба Комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів.
Також комітет підтримав підготовлений до другого читання проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення категорій осіб, які визнаються особами з інвалідністю внаслідок війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, а також надання їм соціальних гарантій» (№ 9110) та рекомендував парламенту ухвалити його в другому читанні та в цілому як закон.
За словами співголови робочої групи з доопрацювання законопроекту до другого читання, голови підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Анатолія Остапенка, до тексту законопроекту надійшло 82 пропозиції та поправки від народних депутатів, 17 з яких враховано, 1 пропозиція врахована редакційно, 18 — враховано частково та 46 — відхилено.
«Врахованими пропозиціями до законопроекту встановлено період для визначення особами з інвалідністю з числа військовослужбовців, які під час виконання обов’язків військової служби у військових частинах, у вищих військових навчальних закладах, у закладах вищої освіти, які мають військове спрямування, дістали поранення, контузії, каліцтва або захворювання, що призвели до інвалідності внаслідок завданих ракетних, артилерійських, авіаційних ударів, — зазначив у своїй промові пан Остапенко. — Також врахованими пропозиціями змінено назву законопроекту для уточнення, конкретизації, тобто юридично визначені категорії осіб, яким надаватиметься відповідний статус».
Водночас комітет переніс розгляд законопроекту «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо правонаступництва у трудових відносинах» (№ 8244). Адже, на думку народних депутатів, він потребує доопрацювання щодо законодавчого визначення поняття «передавання бізнесу».
Під час засідання було створено також чотири робочі групи з доопрацювання законопроектів до другого читання:
«Про основи соціальної захищеності дітей, які постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України» (№ 9042-1) під головуванням Тетяни Циби;
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення порядку ввезення, обліку та розподілу гуманітарної допомоги» (№ 9111) під головуванням Михайла Цимбалюка;
«Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо спрощення процедури присвоєння статусу ветерана» (№ 9141) під головуванням Анатолія Остапенка;
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання правовідносин, пов’язаних з призначенням, отриманням одноразової грошової допомоги та наданням пільг деяким категоріям осіб» (№ 9226) під головуванням Тараса Тарасенка.
Вл. інф.