500 діб спротиву: лють, міць, наступ

Ольга ВАУЛІНА

9 липня 2023 178

Півтисячі днів і ночей із лютого минулого року триває наш спротив диктаторському режиму кремля.

Квітень 2023 року. Бахмутський напрямок. На позиціях 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка.

Режиму, який з імперською посмішкою «старшого брата» вирішив повернути незалежну Україну в свої стайні, знищити українську націю та самоствердитися в очах світової спільноти завдяки зброї, «червоній кнопці» й фейковим навіюванням про могутність та непереможність росії. Проте штучно створена хвороблива реальність дикунства московії не має шансів на втілення у сучасному цивілізованому устрої. І саме це зараз занадто великою ціною доводять українці, аби не тільки обстояти свою свободу та незалежність, а й врятувати Європу і світ.

Ми пройшли шлях від «Київ візьмуть за три дні» до контрнаступу ЗСУ. Противник намагався реалізувати стратегію бліцкригу, розуміючи, що його будуть нібито зустрічати з квітами. Все пішло абсолютно не так, і коли він намагався протиснутися з напрямків в 10 областях, з кожним місяцем зона присутності зменшувалася. Плани ворога не витримали зіткнення з реальністю — опором українського народу та спротивом ЗСУ.

28 лютого 2022 року. Київ, вокзал. Сім’я — в евакуацію,чоловік — у тероборону.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Перші дні були найбільш страшними, найбільш непередбачуваними. Стійкість першого етапу дозволила планово у якийсь спосіб перейти до оборонних дій. Хоча напередодні війни були низка навчань ЗСУ і передислокація за декілька годин до ракетних ударів, яка дозволила зберегти ППО та авіацію. Все одно фактор несподіванки залишався, бо було розуміння, що ворог буде головно наступати на Донбасі.

8 березня 2022 Тероборона у Києві.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

На початку квітня у росіян почались проблеми і з паливом, і з боєприпасами. Коли наші люди почали знищувати колони вздовж доріг, ворог наступав по дорогах, а потім виявилося, що палива в них не було.

Перші місяці стали надзвичайно показовими — спротив народу був великим, і він дійсно підштовхнув до того, що ворог покинув три області, які ми вважали головними — Київську, Чернігівську і Сумську.

Харків, початок червня 2022 року.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

Потім була певна пауза, далі — битва за Донбас, коли ворог переформатувався, а згодом — дві контрнаступальні операції, які дозволили визволити Харківщину та правий берег Херсонщини.

Історія нічого не навчила рашистів. Вони знову прорахувалися.

Червень 2022, знищена російська техніка біля села Вільхівка за п’ять кілометрів на схід від Харкова.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.

Та й світова спільнота в лютому 2022 року не вірила, що Україна вистоїть проти такого ресурсного, мілітаризовано оснащеного загарбника. Навіть програмне моделювання подій видавало результат отих «трьох днів»… Але й воно не врахувало людський фактор — здатність українців до спротиву у різних проявах. Напевно, саме це переломило хід історії. А ще світ побачив за маскою послідовників єльцинської демократії оскал звіра, що сказився і прагне крові.

14 вересня 2022 року. Ізюм, український військовий.

Фото: Суспільне Харків/В’ячеслав Мавричев.

Буча, Ірпінь, Гостомель, оборона Києва, Маріуполь-«Азовсталь», Херсон, Харків, бій за Донбас, Бахмут, підрив Каховської ГЕС, загроза підриву ЗАЕС — найпотужнішої атомної станції в Європі. Російська тактика випаленої землі, міста в облозі, нехтування усіма правилами ведення війни, звірства окупантів, ІПСО, ракетні атаки по цивільній інфраструктурі… Все це Україна пройшла, витримала, вистояла протягом 500 діб великої російсько-української війни.

За цей час українці вщент зруйнували міфи про «другу армію світу». З початку повномасштабного вторгнення рф українські захисники не просто стримують навалу рашистів, які переважають у кількості особового складу й озброєння, а й роблять це так, що пишуть нові сторінки в історію військової справи. ЗСУ здійснили те, що вважалося неможливим.

13 квітня 2022 року знищено флагман чорноморського флоту рф крейсер «москва». Уперше в історії протикорабельний комплекс («Нептун», розробка КДБ «Луч») уразив найбільший корабель — крейсер. Україна вписала в історію військово-морської справи також атаку морськими дронами по ворожих кораблях у місцях базування чф рф у Севастополі… Про адаптивність та креативність української армії свідчить і використання американських ракет HARM з наших винищувачів. Із останнього: ЗСУ довели, що російські ракети «Кинджал», якими країна-терорист атакує мирні міста України, можна уразити! А до того навчилися збивати дрони-камікадзе «Шахед». І не банками з помідорами, як у перші дні вторгнення рашистів.

До речі, тоді, коли перші ракети від «братів» полетіли на нашу інфраструктуру, житлові будинки, лікарні, дитячі садочки, на всіх рівнях лунав сигнал SOS — Закрийте небо над Україною! І лише в грудні 2022 року з’явилася перспектива передачі ЗРК Patriot Києву. З того часу союзники надають нам потужну допомогу для протистояння росіянам, але небо над Україною досі не закрито, і про це свідчать численні жертви і руйнування після нещодавніх прильотів у Львів…

11 листопада 2022 року. Херсон визволено. Збройні Сили України зайшли в місто.

Фото з відкритих джерел.

16 листопада 2022 року. Звільнений Херсон.

Фото Олександра Клименка.

Українці мають налаштовуватися на будь-який сценарій та розуміти, що Перемога буде за нами, але це потребує сил, можливостей і мужності від кожного з нас, навіть якщо це триватиме не один рік.

Ми змушені жити, боротися, працювати, ростити дітей в умовах війни. Це реальність, яку нам нав’язала росія. Попри все українці багато чого навчилися за цей жахливий час. Зараз ініціативу перехоплено, ЗСУ в ході наступальних операцій на сході й півночі метр за метром, кілометр за кілометром у важких боях відвойовують в окупантів нашу територію.

Як заявив нещодавно у інтерв’ю The Washington Post Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, за деокупацію кожного метра української землі воїни платять кров’ю, тому його дратують зовнішні коментарі про те, що контрнаступ відбувається повільніше, ніж очікували. «Це не шоу. Це не шоу, за яким спостерігає весь світ, на яке роблять ставки чи щось подібне. Кожен день, кожен метр дається кров’ю», — сказав він. І наголосив: щоб український контрнаступ просувався швидше, йому потрібно більше — більше кожного виду зброї, а також перевага у повітрі — винищувачі F-16. За словами Залужного, без повного забезпечення війська ці плани взагалі нездійсненні, але попри все «вони виконуються».

Квітень 2023 року. Бахмутський напрямок. На позиціях 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Бійці САУ заряджають гармату.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.