Хмельницький хлібзавод залишається одним з найбільших виробників хліба в області вже протягом шести десятиліть.
Початок збирання врожаю цьогоріч затягнувся на пару тижнів — переважно через погодні умови. Довга і холодна весна не давала рослинам розвиватись на повну силу. Тепер це позаду, й аграрії очікують на непоганий врожай. Головне, щоб погода знову не підвела, адже грози під час жнив — традиційно велика проблема. Але до неї додаються ще й інші.
Пальне підігріває ситуацію
Повернення з початку липня двадцятивідсоткового ПДВ і довоєнних акцизів на пальне примусило напружитись бізнес. Про нові проблеми заговорили й аграрії, адже нові старі правила зійшлись зі жнивами — часом, коли потреба у бензині та дизпальному чи не найбільша.
Експерти зазначають про неминуче зростання цін на АЗС на 8—10 гривень за літр. Це чимало, і далеко не кожне господарство, особливо невеликі фермерські, зможуть упоратися з таким фінансовим навантаженням. Та чи насправді все так трагічно?
Хоча напередодні дії відновлених правил на автозаправках шикувались черги у кілька десятків автомобілів, чиї власники хотіли хоч трохи зекономити, проте 1 липня карколомних змін не відбулося. В обласному центрі в середньому вартість на бензин та дизельне пальне зросла на пів гривні. А найдивовижніше те, що у двох мережах ціна дизелю преміумкласу була знижена на 7,5 гривні за літр. Хоча стандартного дизелю зросла — на одну-дві гривні.
Упродовж першого тижня дії відновлених податкових правил вартість літра пального підвищилася ще на дві-три гривні. Та казати про скорочення попиту не доводиться.
Зрозуміло, що всім доведеться платити більше, і аграріям в тому числі. Принаймні тепер. Хоча деякі експерти прогнозують, що світові ціни на нафту можуть впасти. Чи відчує це на собі вітчизняний споживач, сказати важко. А поки мають справлятись із тим, що є.
Компенсувати втрати допоможуть... законодавчі зміни
Зрозуміло, що додаткові втрати у хліборобів будуть. Чи вдасться їх компенсувати?
Очевидно, за стабільних умов намагалися б підвищити ціни на зерно. Та наразі через війну і труднощі експорту зробити це доволі проблематично. Якщо до повномасштабного вторгнення вартість пшениці третього класу під час жнив сягала 6—6,5 тисячі гривень за тонну, то тепер на тисячу-півтори гривень нижча.
Такі чинники зробили вітчизняний зерновий бізнес менш рентабельним. Але, принаймні у західних областях держави, не збитковим. Приміром, на Хмельниччині великі аграрні компанії, а саме вони відіграють ключову роль на ринку зерна, не тільки не відмовились, а й зберегли площі під пшеницею на рівні 2021-го. І хоча особливо не афішують, скільки заробили на вирощеному торік збіжжі, проте можна здогадатись, що справа продовжує приносити прибутки.
Нині у парламенті готується до другого читання законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану. Зокрема, передбачається залучення міжнародної допомоги для розширення сухопутних логістичних шляхів. Тож є надія, що навіть в умовах обмеженої роботи глибоководних портів Великої Одеси українське збіжжя вдасться просувати на світові ринки, і зернове перевиробництво нам не загрожує.
Хто заплатить більше?
Серед тих, хто платитиме більше за хліб, найімовірніше, опиниться вітчизняний споживач готового продукту.
Про те, що вартість буханця може зрости, після подорожчання електроенергії знову заговорили на Хмельницькому хлібокомбінаті. Цілодобове виробництво «з’їдає» її чимало.
Тепер увійдуть до собівартості ще й оті кілька гривень, що додались в ціні пального.
Якщо червень підприємству вдалося пережити без зміни розцінок на свою продукцію, то цього місяця планують переглянути логістику, врахувати те, що подорожчали різні матеріали та запчастини. Не виключають: для того, щоб зберегти мінімальний рівень рентабельності виробництва, доведеться підняти ціну буханця на 7—10 відсотків. Для покупця це обернеться додатковими півтора-двома гривнями.
Але для пекарів то вимушений крок. Під час повномасштабної війни їм теж довелося затягнути паски: на підприємстві заморозили інвестиції, призупинили відновлювальні та ремонтні роботи, хоча для виробництва, якому вже понад шістдесят років, це важливо.
Головне в іншому — українці не відчують дефіциту хліба. Новий щедрий урожай має стати цьому запорукою.
Хмельницька область.
Фото надано автором.
