Саме з цією метою народні депутати з різних фракцій об’єдналися та зареєстрували в парламенті проєкт постанови «Про встановлення мораторію на внесення змін до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (№ 9472). Серед авторів проєкту, зокрема, позафракційна Олена Кондратюк, Юлія Тимошенко («Батьківщина»), Ольга Василевська-Смаглюк («СН»), Марія Іонова («ЄС»), Тарас Батенко («За майбутнє»).

Обґрунтовуючи необхідність ухвалення документа, депутати висловлюють стурбованість тим фактом, що 22 червня 2023 року на офіційному сайті Державного агентства України з управління зоною відчуження оприлюднено проєкт постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України». Цим документом істотно скорочується кількість населених пунктів, які увійшли до зазначеного переліку. Так, до нього внесено лише 155 із раніше 863 населених пунктів з 12 областей. Наприклад, до зазначеного переліку не увійшли більшість населених пунктів північних регіонів Житомирської області, зазначили депутати, додавши, що таке скорочення автоматично матиме наслідком звуження кола осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС і, відповідно, втрату соціального захисту для значної кількості чорнобильців.

«Варто зауважити, що згаданий проєкт постанови, як зазначено у пояснювальній записці до нього, готувався на основі даних дозиметричної паспортизації населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, яку було проведено ще у 2011 році. Хоча Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає проведення такої дозиметричної паспортизації щорічно. Крім того, загальновідомо, що з 26 лютого по 31 березня 2022 року російські окупанти тримали під військовим контролем територію ЧАЕС та зону відчуження, де вони здійснювали масові земляні та вибухові роботи, маневри військової техніки і так спричинили вивільнення величезної кількості радіоактивного пилу. Тому при підготовці проєкту постанови уряду «Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» мала б бути проведена належна дозиметрична паспортизація населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення станом на 2023 рік, і вже на основі оновлених даних можна було б робити відповідні висновки», — зазначається у пояснювальній записці до проєкту постанови.

Водночас законодавці наголошують на звіті державного спеціалізованого підприємства «Екоцентр» Державного агентства України з управління зоною відчуження щодо динаміки показників забруднення території радіонуклідами чорнобильського походження. В ньому дослідники, зокрема, вказують, що щільність забруднення ґрунту радіоактивними ізотопами на території спостереження І—ІІІ зон істотно не зміниться протягом тисячі років.

«Тривожним фактором є збільшення площ зараження найбільш небезпечним ізотопом розпаду плутонію — америцієм-241. Прогнозується, що до 2056 року площа зараження ним збільшиться майже на 45% порівняно з 1986 роком. У звіті зазначено, що внаслідок продовження розпаду ізотопів плутонію на території відбувається накопичення америцію-241, що призводить до збільшення сумарної щільності забруднення ґрунту агресивними альфа-випромінюючими радіонуклідами.

Отже, усі заходи захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зберігають свою актуальність», — зазначають обранці, наголошуючи водночас на тому, що вплив радіоактивного ізотопу америцій-241 на життєдіяльність людини ще не вивчено до кінця: «Науковці зазначають, що високотоксичний америцій-241 є джерелом потужного альфа-випромінювання. Він значно краще розчиняється у воді, ніж плутоній, а тому активно поширюється у приповерхневому шарі ґрунту, захоплюється рослинами через кореневу систему, накопичується у зеленій масі, потрапляє в організм тварин та людей, спричиняє комплексне забруднення території і, відповідно, становить значний ризик для населення, що на ній мешкає. В організмі людини америцій депонується у кістковій тканині, печінці та нирках.

З огляду на великий період напіврозпаду америцію-241 (понад 432 роки), проблема захисту людей від дії цього ізотопу буде актуальною на заражених територіях ще багато століть».

Крім того, автори законодавчої ініціативи наголошують, що в Україні діє принцип верховенства права, тож усі нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати. А людина, її життя і здоров’я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. І згідно з Конституцією на державу покладено обов’язок захищати осіб, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Тож, враховуючи вищевикладене, народні депутати пропонують невідкладно встановити мораторій на внесення змін до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, з тим, щоб не допустити необґрунтованого звуження прав та погіршення соціального захисту осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Водночас проєктом постанови пропонується рекомендувати уряду здійснити перевірку законності та обґрунтованості підготовки Держагентством з управління зоною відчуження проєкту постанови щодо скорочення кількості населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення аварії на ЧАЕС.

Фото із сайту Слово і Діло.