Такого висновку дійшли за результатами Моніторингового дослідження щодо забезпечення доступу до якісної позашкільної освіти, проведеного Державною службою якості освіти (ДСЯО).
Найгірша ситуація в сільській місцевості, де діти мають невеликі шанси знайти гурток за інтересами чи спортивну секцію. «Сільські територіальні громади у більшості випадків не мають фінансових можливостей на створення чи утримання закладів позашкільної освіти», — йдеться у повідомленні ДСЯО.
На думку авторів дослідження, тенденція до скорочення мережі таких закладів в Україні зумовлена кількома чинниками: відсутністю у сільських громад фінансових ресурсів для розвитку позашкілля, ліквідацією чи реорганізацією ЗПО (шляхом злиття чи приєднання) у процесі децентралізації, а також тим, що частину закладів позашкільної освіти досі не передано районними радами у комунальну власність громад.
«Неузгодженість дій місцевих органів управління освітою, культурою та спортом, у підпорядкуванні яких перебувають ЗПО, щодо збереження мережі закладів і контингенту здобувачів позашкільної освіти призводить до порушення прав дітей на здобуття позашкільної освіти, особливо у сільській місцевості», — зазначають у Державній службі якості освіти.
Автори моніторингового дослідження відвідали 130 закладів позашкільної освіти 66 територіальних громад, крім того, провели онлайн-анкетування
2 172 керівників ЗПО.
Зокрема, вивчали зміни, які відбулися в умовах воєнного стану. Широкомасштабне вторгнення вплинуло на формат роботи закладів позашкільної освіти і спричинило певну кадрову кризу.
«Негативні кадрові зміни у складі педагогічних працівників/тренерів-викладачів відбулися в половині ЗПО, охоплених вивченням, — наголошують автори дослідження. — Більшість опитаних керівників зазначили, що зменшення кадрового складу відбулося у зв’язку зі: звільненням (61%); мобілізацією (33%); відпусткою без збереження заробітної плати (21%); тимчасовим зупиненням трудового договору (11%) та простоєм (6%)».
У звичному форматі під час війни вдавалося працювати далеко не всім. «Організація освітнього/навчально-тренувального процесу відбувається: очно — у 46% закладів; за змішаною формою — у 39% закладів; дистанційно — у 12% закладів; не здійснюється — у 3% закладів, — йдеться у повідомленні. — Найбільша кількість закладів працюють дистанційно у Запорізькій (78%) та Харківській (59%) областях».
Лише 1 151, або 54%, опитаних керівників закладів вказали, що не змінювали режим роботи ЗПО та організацію освітнього/навчально-тренувального процесу в умовах воєнного стану.
Решта розповіли про зміну часу початку навчальних занять (31%) та їх тривалості (14%).
Серед закладів, що потрапили до уваги авторів моніторингового дослідження, лише у 36% облаштовані захисні споруди цивільного захисту чи укриття, що, безумовно, впливає на їхню роботу під час війни.
Вивчали також питання формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ЗПО, що є відповідальністю керівника закладу та педагогічної ради. З’ясували, що внутрішня система забезпечення якості освіти функціонує у 33% закладів, у решті або перебуває на стадії формування, або сформована частково чи не розроблена й досі.
За результатами моніторингового дослідження служба надала рекомендації засновникам і керівникам ЗПО, а також повідомила про проблемні питання, що потребують вирішення, Міністерство освіти і науки та Міністерство молоді та спорту.
Фото з відкритих джерел.
