Такий сьогодні має вигляд сховище по вулиці Океанівській, 38-а.

Фото з сайту korabelov.info

Через півтора року після початку повномасштабної агресії ворога та на десятому році від початку війни нарешті з’ясувалося, що прифронтова Миколаївська область не готова сховати своїх громадян у спеціально обладнаних приміщеннях.

Бо елементарно немає тих самих укриттів та бомбосховищ. Ані в обласному центрі, ані тим паче — у населених пунктах області. Тему укриттів місцева влада порушила лише за вказівкою «згори» після трагедії 1 червня 2023 року в Києві, де внаслідок ракетного обстрілу загинули люди, які не змогли потрапити у зачинене сховище. У Миколаєві чимало укриттів так і залишаються замкненими або непридатними для схову.

Як не готувалися до війни

За останніми офіційними даними, у Миколаєві під час війни загинули 156 мирних мешканців, серед них двоє дітей, важко поранено понад 700 людей. Багатьох трагедій можна було б уникнути, якби завчасно подбали про місця для сховищ.

Задовго до повномасштабного вторгнення громадські активісти, серед яких більшість тих, хто були учасниками АТО/ООС, розпочали активно звертатися до влади з вимогою вирішити питання з укриттями. Голова ГО «Асоціація учасників та інвалідів АТО», ветеран АТО, який нині на фронті, Роман Бойко, стукав у всі двері ще у 2021-му, волаючи: «На восьмому році російсько-української війни та на тлі скупчення найпотужніших сил агресора на кордонах України громаду міста турбує питання захисту населення, якщо почнеться відкритий напад з боку росії».

На жаль, широкомасштабне вторгнення сталося. Але миколаївські чиновники відписувалися. Лист від Миколаївської ОДА від 30.07.2021: «Кошти, передбачені... на 2021 рік на утримання захисних споруд, приведення їх у готовність до використання... (заплановано 3544,514 тис. грн, використано — 0 грн).

Ще декілька цифр. З офіційних джерел. У Миколаївській області із загальної кількості у 959 захисних споруд цивільного захисту 2021-го готові були 76 (8%); обмежено готові — 614 (64%); не готові — 269 (28%). Місткість захисних споруд, які можливо використовувати для укриття населення, становила у 2021 році 19% від усього населення області. У Миколаєві з 222 сховищ 70% були непридатні до використання за призначенням. Таку відповідь отримав Роман Бойко 13.01.2022 року.

Хлопці на чолі з Романом не лише писали інформаційні запити до ОДА та МВК, аби хоч якось «напружити» владу. Вони пропонували реальні дії. Так, наприклад, Роман 22 квітня 2021 року від імені 15 громадських організацій звернувся з проханням до миколаївського міського голови Олександра Сєнкевича з пропозицією за участю громадськості, представників МВК, Нацполіції, ТРО, ОВК, ДСНС створити спільну комісію для обстеження стану бомбосховищ та інвентаризації необхідних для бомбосховищ місць.

У відповідь активісти отримали: «Обстеження здійснюються за зверненням балансоутримувача. Державний нагляд у сфері створення та утримання фонду захисних споруд здійснює Державна служба з надзвичайних ситуацій України». Кажучи просто, відписка. Хоча саме тоді за допомоги небайдужої громадськості влада мала всі шанси виявити проблемні сховища, провести їх інвентаризацію, просто підготуватися до війни, адже ворог уже майже «стукав у двері». Вкотре переконуєшся в правоті латинського вислову — «хочеш миру, готуйся до війни». Не готувалися.

Роман Бойко два роки тому порушував тему укриттів.

Фото з відкритих джерел.

Ховайся, хто може!

Наші бійці тепер захищають мир на передовій. Вони робили тоді й роблять зараз усе можливе і неможливе, аби мирні громадяни, їхні дружини, діти, батьки та оці всі чиновники були в безпеці. А чиновники продовжують маніпулювати цифрами; знаходити нові причини для виправдання своєї бездіяльності; проводити наради та обговорення; здійснювати показові перевірки сховищ; перекладати свою вину на невинуватих.

На нещодавньому брифінгу, присвяченому загальноукраїнському «антирейтингу» Миколаєва в питаннях укриттів, миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич зазначив, що «майже 90% закритих сховищ розташовані у підвалах житлових будинків. Хто відповідає за них, законодавчо не врегульовано. Немає механізму призначення відповідального в цьому будинку, щоб потім була відповідальність юридична чи кримінальна. Бо ніхто не захоче цим займатися. Але якщо когось так і не виберуть, то за допомогою поліції буде примусове відкриття цих об’єктів».

Дивно, що влада згадала про закриті для людей сховища лише через півтора року після повномасштабного вторгнення, коли бомбардувань міста стало менше, ніж у перші місяці.

А про укриття, що діють, посадовець відповіді так і не дав. На що Роман Бойко написав у соцмережах: «Міська влада постійно маніпулює статистикою. Замість того, щоби відповісти на головне питання, скільки мешканців міста (кількість осіб) може сховатися, відповідальні особи вказують кількість споруд. Хоча ці показники не конкретні, бо кожна споруда має різну місткість».

Начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім підтвердив інформацію про проблеми з доступом до сховищ. У всеукраїнському телемарафоні сказав: «Так, всі трохи розслабилися. Хоча зараз Миколаєву загрожують балістичні ракети. Це більш серйозна загроза, ніж «гради» та мінометні обстріли, які ворог здійснював на початку вторгнення... Натомість кожен мешканець міста має сам приймати для себе рішення — де і як ховатися».

І насправді, у кожного своя історія про пошуки укриття. Я перші два місяці війни просто бігала з 4-го поверху з ноутбуком та рюкзаком до підвалу свого будинку. Там працювала, іноді засинала, боялася, жила... Хтось просто не міг декілька разів на день, коли насправді було дуже касетно-бомбово-небезпечно, бігти з 9-го поверху одного будинку за три квартали до іншого, де начебто є сховище. З дітьми, домашніми тваринками, хворими батьками. Серед моїх знайомих — багато тих, хто поїхав з міста саме через те, що не відчували себе у безпеці. І не мали можливості дістатися безпечного місця. Їх абсолютно можна зрозуміти. Невідомо, чи повернуться вони до Миколаєва.

Місцеві жителі облаштували як укриття підвал.

Фото автора.

Лише на початку 2023 року по місту, на зупинках громадського транспорту почали встановлювати бетонні укриття. Але сьогодні ними мало хто користується. При цьому Головне управління ДСНС у Миколаївській  області не здійснювало оцінку стану готовності установлених павільйонів «Тимчасове укриття», які не приймались в експлуатацію, паспорт та облікова карта на них відсутні. Павільйони не внесені до фонду захисних споруд цивільного захисту територіальної громади. Понад те, миколаївські аудитори після перевірок дійшли висновку, що КП «Миколаївелектротранс», яке купувало та встановлювало укриття, зайве перерахувало постачальнику 5 мільйонів 834 тисячі гривень.

...Миколаївська міська рада виділила гроші на облаштування бомбосховищ; нарешті нанесли їх на міську онлайн-карту; відкрилися перші дитячі садочки, в яких влаштували сучасні укриття; самі містяни та добровольчі формування з цивільного захисту займаються ремонтами сховищ. Добре, що хоч зараз прийшло розуміння необхідності утримання їх у належному стані. На жаль, поштовхом для цього розуміння стала війна.