Так Володимир Зеленський прокоментував масований ракетний удар по Одещині, однією з цілей якого було враження портової та критичної інфраструктури.

Загалом під час атаки використано шість ракет «Онікс», одну — Х-59 та вісім — Х-22, інформує Одеська ОВА. Як йдеться у повідомленні, «Онікси» і Х-22 росіяни спрямували на портову і критичну інфраструктуру. Влучили в зерновий і олійний термінали, пошкодивши резервуари та обладнання для завантаження, виникла пожежа...»

Про наслідки ударів главу держави під час селекторної наради поінформували віце-прем’єр Олександр Кубраков і очільник МВС Ігор Клименко. Також були доповіді Головкома ЗСУ Валерія Залужного та командувача ВПС Миколи Олещука. Володимир Зеленський дав доручення військовим «посилити захист людей і портової інфраструктури, а МЗС — активізувати контакти з партнерами для збільшення тиску на державу-терориста та продовження нормального експорту українського зерна».

За таких обставин, коли вантажі зі збіжжям наражаються на постійну небезпеку бути обстріляними російськими агресорами, важко сподіватися, що зернова ініціатива повноцінно працюватиме.

Адміністрація Сполучених Штатів не розглядає варіант супроводу вантажних суден військовими кораблями, заявив представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі. Водночас він зазначив, що вивезення українського зерна сухопутним шляхом буде менш ефективним, ніж морем у рамках Чорноморської зернової ініціативи.

«Звісно, сушею нині перевозять в Україні все... Це важче, менш ефективно», — сказав представник Білого дому, коментуючи під час брифінгу запитання про ситуацію з рішенням росії вийти із «зернової угоди». Джон Кірбі запевнив, що США докладуть максимум зусиль, щоб допомогти Україні вивозити зерно. Втім визнав, що транспортування в обсягах Чорноморської ініціативи буде неможливе.

Туреччина також заявила, що не погодиться супроводжувати українські судна з агропродукцією, передає «АПК-Інформ». Як пише Bloomberg з посиланням на чиновника з Анкари, Туреччина не стане наражати на небезпеку свої військово-морські кораблі, а замість цього краще зосередиться на поновленні угоди за участю рф.

Тим часом український посол в Анкарі Василь Бондар заявив, що керівництво нашої держави розглядає постачання зерна в рамках угоди з Туреччиною та ООН за новим маршрутом — через територіальні води Болгарії та Румунії.

Пропонує допомогу у зв’язку з блокуванням росією «зернової угоди» Хорватія. Зокрема, експортувати українське збіжжя через порти в Адріатичному морі та залізничну мережу цієї країни.

Адже, за словами держсекретаря хорватського МЗС, рішення росії не продовжувати угоду провокує голод в багатьох куточках планети.

Про готовність посприяти з експортом заявили в Литві, передає «УкрАгроКонсалт». Клайпедський порт міг би прийняти понад десять мільйонів тонн українського зерна, вважає керівник гавані Альгіс Латакас.

«Порт готовий, проблема в тому, щоб доставити цей вантаж до Клайпеди. Це величезна проблема, пов’язана з багатьма речами, з різними державами, з різними порядками, з різними інтересами тощо, — зазначив Альгіс Латакас. — Якщо це питання буде вирішено, то Клайпеда сьогодні може забезпечити стовідсоткове обслуговування частини українського зерна». 

Пропускна спроможність порту — 10-15 млн тонн зерна, при цьому експорт литовських зерновиробників сягає 3,5 млн тонн.