Переважну частину редакційної пошти становлять листи із соціальних питань: від закриття шкіл і хабарів у лікарнях до заборгованості із зарплати та проблем із отриманням безплатного побутового палива. Публікації, які порушують такі питання, завжди викликають резонанс. Тому теми для розмови з прокурором Донецької області Олегом СЮСЯЙЛОМ (на знімку) «Голос України» обрав, виходячи з найбільш гострих проблем, які турбують звичайного мешканця регіону. Виявилося, що ці сфери суспільного життя — також і в полі зору органів прокуратури області, які чимало зробили для відновлення справедливості в одному або другому випадку. Здобутки правоохоронців засвідчують: у прокуратурі вміють почути людину та прислухаються до громадської думки.

— Олеже Миколайовичу, однією з поширених тем, яку порушували читачі протягом року, є медицина. Зокрема — реформування системи охорони здоров’я, яке подекуди проходить болісно, з протестами, колективними скаргами тощо. Чи були випадки, коли органи прокуратури втручалися і попереджали порушення в цій сфері?

— У Донецькій області реалізується пілотний проект реформування системи охорони здоров’я, і вже є певні здобутки. Що відбувається в самій структурі — це фахові процеси, якими займаються спеціалісти. Але все, що стосується додержання законності у деяких напрямах, органи прокуратури тримають під контролем.

Наприклад, наше законодавство встановлює певний порядок ліквідації медичних закладів і скорочення ліжко-місць. У нас були деякі звернення громадян, зокрема колективні, в яких люди обурювалися, що місцева влада має намір ліквідувати ту чи іншу лікарню. Прокуратура області і прокурори на місцях реагували на ці заяви. Проводячи перевірки, ми йшли на попередження таких порушень. Адже сама по собі перевірка, навіть без реагування, змушує кожного чиновника змінити свою поведінку. Саме так органи прокуратури разом із обласною державною адміністрацією спрацювали, щоб не було допущено порушень у скороченні мережі лікувальних закладів. І вважаю, нам це вдалося. На мій погляд, закону під час проведення медичної реформи з точки зору матеріально-технічної бази і з точки зору бюджетного процесу в області дотримались. Значних порушень прав людини на доступність медичної допомоги на території області не було.

— Низка публікацій у нашій газеті була присвячена захисту прав неповнолітніх. Резонанс викликали теми забезпечення житлом сиріт — випускників професійно-технічних навчальних закладів, жорстокого поводження з дітьми, конфліктних ситуацій у дитячих колективах. Розкажіть, будь ласка, про вашу роботу із захисту прав дітей. Про які типові проблеми йдеться?

— Захист прав дітей — це один із тих напрямів, організацію роботи на якому здійснює безпосередньо прокурор області. Відділ усередині апарату підпорядковано безпосередньо мені. І якщо б не було прокурорів у цій сфері додержання прав дітей, ситуація мала би набагато гірший вигляд. Річ у тім, що в будь-якій царині суспільного життя вже створена система державного контролю і нагляду: податки — Державна податкова служба, земельно-правові відносини — сільгоспінспекція, бюджетні процеси —Державна фінінспекція і Рахункова палата. 

У сфері захисту прав дітей органу державного контролю немає. Є орган управління — служба у справах дітей, — але наскільки чітко вони виконують свої функції, ніхто не наглядає.

Розуміючи це, прокурори стали на захист прав. Саме тому є дуже багато завдань, які йдуть по лінії Генеральної прокуратури, і навантаження за кількістю проведеної роботи в цьому напрямі — одне з найбільших. Завдяки новому Кримінальному процесуальному кодексу створені так звані ювенальні прокурори, так само є система ювенальних слідчих, які розслідують ці правопорушення, а в судовій системі — судді, які спеціалізуються на цій категорії справ. Систему вибудовано, і на території області вона працює.

До здобутків цього року варто віднести той факт, що реформа в системі органів прокуратури дала нам змогу зібрати до одних рук усе, що стосується захисту прав дітей. Раніше перевірки здійснювали окремі структурні підрозділи апарату прокуратури: які займаються кримінальними провадженнями — один відділ, представництвом інтересів неповнолітніх, позовною роботою — інший підрозділ, і якось воно розмивалось. Нині маємо єдиний відділ, єдиний підрозділ, який зосереджує в собі всю проблематику захисту прав дітей — починаючи від діяльності служб та їх органів у сфері державного управління і закінчуючи виконанням покарань щодо неповнолітніх.

Стосовно типових порушень, то найрозповсюдженіше з них — коли відповідні служби не виконують обов’язки щодо своєчасного захисту майнових прав дітей. Коли, переміщуючи дитину, позбавлену батьківського піклування, або сироту до закладу спеціального типу (дитбудинок, інтернат тощо), служба не спрацьовує, щоб забезпечити охорону її майна — житла. Виявляли факти, коли неналежним чином виконується профілактична робота з підлітками, котрі потрапили в конфлікт із законом. Є кримінальна міліція у справах дітей, яка повинна проводити цю роботу. Там ми також відчуваємо певні проблеми і реагуємо.

Виявили порушення в розподілі пільгових путівок до дитячих оздоровниць у Ворошиловському районі Донецька, де працівники райвідділу освіти застосовували вибірковий підхід та обділили безплатними путівками дітей, які потребують особливої соціальної підтримки і уваги. Сказати, що це загальнорегіональна проблема, не можу, але після цього випадку розповсюдимо інформацію по області, щоб прокурори звернули більше уваги на такі випадки.

— Цього року прокуратура області розпочала масштабні перевірки незаконної забудови в рекреаційних зонах — зокрема, на узбережжі Азовського моря. Один сільський голова поскаржився нашій газеті: мовляв, прокуратура тепер змушує ліквідувати забудови на узбережжі, але ж власники — це такі «непрості» люди... Який кінцевий підсумок перевірок — чи знесені незаконні споруди, чи для когось зробили виняток?

— На початку перевірок ми вибудували два шляхи. Перший — повна інвентаризація того, що встановлено на узбережжі. Другий — безпосереднє реагування на те, що встановлено незаконно. У нас є здобутки по Новоазовському району — повернені державі землі, які були незаконно роздані. 

І якщо сільський голова скаржиться, що не може знести забудови, то його потрібно спитати: а чого ж ти надавав дозвіл на будівництво на цій землі? 

Треба було спрацювати на попередження, а не за фактом.

Певні здобутки в цій роботі є, але мене вони не задовольнили. У нас відбулася колегія, на засіданні якої розглядався стан додержання законності в земельній сфері. Ще до засідання керівник структурного підрозділу, який відповідає за нагляд на цій ділянці, звернувся до мене і попросив про зменшення обсягу роботи. Не справився. Тому сьогодні змінюємо керівника цього структурного підрозділу і ставимо завдання. Мета така: 

кожен об’єкт, встановлений з порушенням чинного законодавства на узбережжі Азовського моря, на Червонооскільському водосховищі та на інших водоймах, буде перевірений. 

Тобто робота триватиме, тому що результати мене не задовільнили. У мене на столі лежала карта, де нанесено всі незаконні споруди, і кожен об’єкт інвентаризований, сфотографований. Така робота проведена, тому знаємо, куди іти.

— Як органи прокуратури здійснюють нагляд у такій базовій для регіону галузі, як вугільна?

— Є напрями, на які ми насамперед звертаємо увагу. Оскільки значна частина вугільних підприємств перебуває в державній власності, співпрацюємо з органами Державної фінінспекції. Це по-перше. По-друге, дивимося на виробничий травматизм — тут співпрацюємо з органами Держгірпромнагляду. І по-третє, звертаємо увагу на належний розподіл бюджетного фінансування.

У полі нашого зору завжди перебуває додержання законодавства із державних закупівель. Завдання я сформулював чітко перед апаратом, перед колегією прокуратури області: ми здебільшого повинні не реагувати на порушення, коли воно вже відбулося, а попереджати його. Коли ми зі ЗМІ дізнаємося, що десь проведені тендери і ціни закупівель набагато вищі за ринкові, — ці повідомлення беруться в роботу і відпрацьовуються. Оскільки від моменту акцептування пропозиції до укладення договору є певний час, я орієнтую, щоб прокурори з Держфінінспекцією працювали на попередження укладення невигідного договору.

— А як щодо заборгованості із зарплати на підприємствах вугільної чи інших галузей? Час від часу представники колективів заявляють про затримки грошей, але скаржитися чомусь не поспішають. Органи прокуратури виявляють ініціативу в цьому питанні?

— У чинному законі закріплено, що органи прокуратури розглядають звернення громадян в тому разі, коли певний орган державного контролю або виявив бездіяльність на цьому напрямі, або особа не згодна з його рішенням. Тобто якщо первинні звернення громадян надходять стосовно заборгованості з зарплати — ми їх відправляємо до відповідної інспекції праці і чекаємо на підсумки перевірки. Якщо виявляють порушення, які є кримінально карними, — інспекція направляє нам матеріали, і прокурор розпочинає кримінальне провадження.

Рік тому заборгованість із зарплати в області сягала 230 мільйонів гривень, нині — 136. З них 90 мільйонів гривень — на підприємствах-банкрутах. 

З початку 2013-го прокурори уважніше стали ставитися до проблеми заборгованості, більше налагодили зв’язок із обласною державною адміністрацією. Сьогодні проводяться спільні наради, на яких збираємо міських голів і керівників районів. На рівні прокуратури області — проводимо навчання, координаційні міжвідомчі наради. І маємо здобуток — мінус 100 мільйонів за рік. Але у кожному разі, якщо людина вважає, що її права порушено, вона може звернутися до суду з позовом самостійно, до інспекції праці або, коли особа вважає, що порушення є кримінально карним, — безпосередньо до правоохоронного органу.

Прокурор та інспектор не можуть постійно стежити за всіма підприємствами на території області. Тому закликаємо людей виявляти активність і не мовчати. Що раніше сам робітник звернеться, то більше шансів, що його права будуть відновлені: є можливість арештувати майно тощо. А коли люди чекають, сподіваються, а підприємство врешті-решт стає банкрутом і грошей не має... Так, ми притягнемо керівника до відповідальності, але ж повернути борги із зарплати вже буде неможливо.

До речі, така сама тенденція і з гарячою лінією для підприємців, яку ми створили для захисту прав громадян на підприємницьку діяльність. Скільки не пропагували її — кількість дзвінків, яка надходила, мене особисто не задовольняє. Чи то підприємці побоюються державних контролерів на місцях, чи не вірять, що будуть поновлені їхні права. Не можу нині із упевненістю сказати, що причина малого надходження дзвінків щодо оскарження дій органів державного контролю та правоохоронних органів у сфері підприємництва — у чомусь конкретному. Але проблема є, продовжуємо розбиратися. Хоча є і гарні приклади, коли після дзвінків на гарячу лінію ми запобігали незаконним перевіркам і права підприємців не були порушені.

Новий Кримінальний процесуальний кодекс, за яким ми працюємо вже рік, — потужний механізм запобігання порушенням прав і свобод людини. В цьому переконуємося на практиці. Та варто пам’ятати, що відновлення порушених прав залежить ще й від активності самих громадян, від того, наскільки своєчасно вони звернуться по допомогу.

— Отже, залишається закликати читачів не боятися скаржитися на несправедливість. Дякую за розмову.

Інтерв’ю провела Ліна КУЩ.

Донецька область.

Фото надане прес-службою прокуратури Донецької області.