Його ініціювали народні депутати з Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, Олексій Жмеренецький, Ярослав Юрчишин та Вікторія Сюмар.

У пояснювальній записці йдеться про те, що в Україні є суспільний запит на оцінку роботи Агентства з розшуку та менеджменту активів — АРМА. Ця структура, створена 2015 року, шукає майно, на яке можна накласти арешт за фактом кримінальних проваджень та управляє ним після арешту. Її співробітники аналізують українські реєстри та бази даних, відкриті джерела інформації, статистику. А найголовніше — можуть знаходити майно за кордоном через міжнародні мережі, такі як Інтерпол, Європол тощо.

До великої війни АРМА отримувала в управління майно корупціонерів, а тепер до неї стікаються й заарештовані активи росіян та колаборантів. За законом, Агентство веде Єдиний державний реєстр цих активів і стежить, щоб вони не зникли і не знецінилися, а після конфіскації були ефективно використані в інтересах України.

Депутати акцентують, що мають підстави вимагати більшого контролю за діяльністю АРМА: активи там продавали задешево, тягнули з визначенням управителів та передачею їм арештованого російського майна. А це — неабиякі ризики для держави. Якщо власники оскаржать арешти й виграють суди, компенсувати вартість активів доведеться з державного бюджету.

Тож одна з головних новел законопроекту — ретельніше перевіряти, наскільки ефективно працює Агентство. Раз на рік проводити незалежну зовнішню оцінку його діяльності.

Це має робити комісія, що складатиметься із шести осіб. По одному представнику від керівника Держслужби фінансового моніторингу, Генпрокурора та директора НАБУ. Ще трьох її учасників визначатиме уряд — обиратиме їх з-поміж кандидатів, яких запропонують міжнародні та іноземні організації, що впродовж останніх трьох років надавали Україні технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції, кримінальної юстиції або розшуку активів.

У нинішній редакції закону діяльність АРМА оцінює комісія із трьох осіб, яких визначають Президент, Верховна Рада та Кабінет Міністрів. У цьому є законодавча пастка, наголошують ініціатори законопроекту № 9515. Така само історія була з комісією, яка оцінює роботу Національного антикорупційного бюро. У законі йшлося про те, що одного представника комісії визначає Президент. Конституційний Суд визнав це положення таким, що суперечить Основному Закону — глава держави не має таких повноважень. Тож норму про оцінку діяльності НАБУ змінили. Законодавці вважають, що цей досвід треба врахувати з АРМА. І залучити до комісії з незалежної зовнішньої оцінки людей з органів, які взаємодіють з Агентством.

Висновок з оцінкою роботи АРМА комісія передає у Кабмін. Також вона має проаналізувати роботу голови Агентства. Негативна оцінка дасть змогу достроково звільнити його очільника. Це ще одна принципово важлива новела законопроекту.

Агентство з розшуку активів до 1 грудня 2023 року має відкрити Реєстр арештованих активів. Для цього є законодавча база, але всупереч закону доступу до Реєстру досі немає, наголошують депутати. Як і інформації про активи, які перебувають в управлінні АРМА. Ухвалення цього законопроекту дасть суспільству можливість мати інформацію про заарештовані російські активи в Україні та тих, хто на них заробляє під час війни.

Нагадаємо, наприкінці червня цього року Кабмін призначив очільницею АРМА 42-річну Олену Думу. Представники антикорупційних громадських організацій різко розкритикували це рішення. Називали його таким, що несе репутаційні ризики для країни. 

Нагадаємо, що в липні минулого року НАБУ та САП повідомили про підозру у зловживанні владою та розтраті понад 426 мільйонів гривень колишньому голові АРМА Антону Янчуку.