ЄС готовий експортувати майже всю українську аграрну продукцію «шляхами солідарності», заявив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський, повідомляє Sky News. Тобто залізничними, автомобільними та річковими маршрутами через сусідні європейські країни.

«Ми готові експортувати практично все, — запевнив Януш Войцеховський. — Це майже 4 млн тонн олійних і зернових культур на місяць, і ми досягли цього обсягу в листопаді минулого року».

Така ініціатива виникла ще навесні минулого року, адже з початком повномасштабного вторгнення рф заблокувала українські чорноморські порти. А понад 20 мільйонів тонн збіжжя врожаю-2021, які планувалося спрямувати на зовнішні ринки, залишалися заблокованими в Україні.

За словами єврокомісара, до виходу росії з чорноморської зернової угоди до 60% українського експорту постачалося через «шляхи солідарності», тоді як 40% йшло через Чорне море.

Водночас, як передає «АПК-Інформ», Януш Войцеховський запропонував частково компенсувати витрати на транспортування суходолом нашого зерна за рахунок коштів ЄС, оскільки такий вид перевезення значно дорожчий за морський. Якщо цього не зробити, українське зерно значно програватиме конкуренцію російському. «Тож рф стане бенефіціаром ситуації, тому що їхнє зерно буде дешевше, ніж українське», — наголосив єврокомісар та поінформував, що має намір підготувати для Єврокомісії відповідну пропозицію про субсидування.

Такий крок з боку ЄС цілком логічний. Попри війну Україна — потужний гравець на світовому ринку зерна та олійних. А до повномасштабного вторгнення посідала п’яте місце за обсягами експорту пшениці, третє — ячменю та кукурудзи, перше — соняшникової олії. І обмеження постачання збіжжя вочевидь призведе до його подорожчання для багатьох країн.

Окрім зростання світових цін, зазначає експерт зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко, міжнародний ринок уже наступного року може зіткнутися з дефіцитом пропозиції. Адже неможливість реалізувати вирощене спонукає наших сільгоспвиробників до скорочення посівних площ, відтак впадуть обсяги українського експорту. І якщо в 2022-му світу пощастило з рекордним урожаєм пшениці в росії, Австралії, то в наступних сезонах, особливо за умов підвищення середньої температури на планеті, з частішими посухами та іншими природними катаклізмами, такого везіння може вже не відбутися. Тож втрата України як одного з провідних постачальників зерна та олійних загрожує продовольчій безпеці всього світу.

Скорочення постачань української пшениці, наголошує Єлизавета Малишко, грає на руку росії, яка має величезні залишки з минулого сезону та гарні види на цьогорічний урожай. Відтак докладе максимум зусиль (за допомогою системи знижок, умов платежу тощо), щоб підім’яти під себе традиційних покупців українського зерна. Тому від росії надходять не лише погрози (попередження, що північно-західна акваторія Чорного моря є небезпечним районом), а й обстрілюються морські гавані, зернові термінали та переробні заводи, що розташовані в портах. Окремі з них, зокрема які належать міжнародним компаніям, уже зазнали серйозних пошкоджень.

У разі заходу суден в українські порти ніхто не гарантує їх безпеку. Навіть якщо не буде прямої атаки на цивільні судна, росія може вдатися до інших терористичних дій, наприклад, додатково замінувати акваторію. У такій ситуації, акцентує увагу Єлизавета Малишко, страхові компанії не готові йти на такі істотні ризики без підтримки з боку військових, приміром, створення міжнародних конвоїв.