Парламент конституційною більшістю схвалив у цілому законопроекти «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (№ 9532) та «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» (№ 9533), якими передбачено продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації з 18 серпня 2023 року ще на 90 днів.
Народні депутати у повторному другому читанні та в цілому підтримали (258 «за») законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб’єктами державного сектору економіки» (№ 7588). Мета документа — підвищення ефективності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, установ, організацій, закладів освіти, задля формування законодавчих передумов для подолання наявних загроз продовольчій безпеці нашої держави. Зокрема, як зауважив народний депутат Ярослав Железняк («Голос»), нарешті врегульовано питання земель аграрної академії наук та інших державних земель, які тепер прозоро здаватимуть в оренду на Prozorro.
Верховна Рада також достроково припинила депутатські повноваження Юрія Арістова (320 «за») та звільнила Олександра Ткаченка з посади міністра культури та інформаційної політики України (321 «за»). Міністр особисто прибув до парламенту, щоб відзвітувати про свою роботу.
Як відомо, раніше Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики не підтримав заяву міністра про звільнення та рекомендував парламенту визначитися щодо заяви Олександра Ткаченка шляхом голосування на пленарному засіданні Верховної Ради України.
У другому читанні та в цілому депутати ухвалили також законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень про конкурсний відбір кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України» (№ 9322). Підставою для розробки цього законопроекту слугували зауваження Венеціанської комісії до ухваленого в грудні минулого року Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах», яким було суттєво змінено процедуру конкурсного добору кандидатів на посаду судді КС.
До того ж формування незалежного КС є однією із семи умов, виконання яких є обов’язковими для початку переговорів щодо повноправного членства України в ЄС, нагадала співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко.
Водночас, за словами Ярослава Железняка, у проекті є норма, яка посилює роль міжнародників у відборі: «Якщо у зв’язку з однаковою кількістю голосів «за» і «проти» Дорадча група експертів не може ухвалити рішення, проводиться повторне голосування. У разі однакової кількості голосів «за» і «проти» під час такого повторного голосування голоси трьох членів Дорадчої групи експертів, з яких принаймні двоє запропоновані міжнародними організаціями чи Європейською комісією «За демократію через право», є вирішальними».
У депутатів не вистачило голосів підтримати проект «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (№ 9338). «За» було лише 159 обранців. «Хоч цей проект позиціонується як «реформа Зони відчуження», насправді він несе багато корупційних і антисоціальних норм», — зауважила Ірина Геращенко.
Натомість в цілому як закон було підтримано (249 «за») проект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості» (№ 9346-1).
Для виконання зобов’язань уряду перед МВФ документом змінюється роль Мінфіну в збалансуванні бюджету, уточнюються процедури щодо бюджетного планування та вносяться зміни до закону про Державний бюджет. Так, відповідно до проекту, внесення змін до закону про держбюджет може розглядатися у Верховній Раді лише у разі наявності позитивного висновку Міністерства фінансів. Документом також відновлено передбачені ст. 52 Бюджетного кодексу умови внесення змін до закону про держбюджет, залишено лише необмежене право на перегляд видатків сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану. Також з 1 січня 2024 року відновлено середньострокове бюджетне планування (ухвалення Бюджетної декларації), а з нинішнього року — розробку Стратегії управління державним боргом.
Крім того, проектом передбачено, що у 2023-2028 роках граничний обсяг державних гарантій, які надаються за рішеннями Кабінету Міністрів, не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету. Водночас граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі міжнародних договорів, визначатиметься законом про державний бюджет.
Більше інформації про пленарне засідання — у наступному номері.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
