Четвертий круглий стіл, присвячений обговоренню реформування виборчого законодавства з урахуванням рекомендацій міжнародних інституцій, відбувся учора під егідою Міністерства юстиції України. На ньому, зокрема, обговорювали рекомендації Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO), Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) та ОБСЄ/БДІПЛ щодо державного фінансування політичних партій та виборчих кампаній, можливість їх імплементації в національне законодавство.

Відкриваючи засідання, перший заступник міністра юстиції Інна Ємельянова подякувала Європейському Союзу і Раді Європи за увагу до дій України в напрямі реформування виборчого законодавства. «У формуванні такого нормативного акта, який створив би підґрунтя для проведення вільних, демократичних, чесних виборів у нашій державі», — зазначила вона.

Водночас представники європейських інституцій у своїх виступах зауважували, що в ухваленому в першому читанні законопроекті про вибори народних депутатів, на жаль, враховано не всі рекомендації GRECO, Венеціанської комісії та ОБСЄ/ БДІПЛ. Тож перший радник, керівник відділу політики Представництва ЄС в Україні Ганнес Шрайбер, висловив сподівання, що результати нинішнього обговорення все-таки знайдуть відображення у виборчому законодавстві. «Адже воно спирається на широкий консенсус у суспільстві та є одним із головних чинників забезпечення політичної стабільності. Тож такі круглі столи відіграють дуже важливу роль», — сказав він і додав: «Виборча реформа — один із головних аспектів діалогу між ЄС і Україною не лише напередодні Вільнюського саміту, сподіваємося, що увага до нього буде й надалі».

Своєю чергою Амая Убеда, представниця Венеціанської комісії, зауважила, що, кажучи про запровадження прямого державного фінансування, не треба забувати про механізми контролю за ним, запобігання зловживанням і створення ефективної системи санкцій за порушення у сфері фінансування. «Усі ці теми взаємопов’язані, тому не можна розглядати їх окремо. Треба шукати рівновагу між стимулюванням політичної діяльності та запобіганням зловживанням у цій царині», — наголосила вона.

А на думку голови Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давида Жванії (Партія регіонів), насамперед маємо визначитися щодо системи виборів. «Ми багато експериментували у цьому питанні. Але експерименти не завжди дають гарні результати», — зауважив він. На думку депутата, якщо в майбутньому перегони відбуватимуться за пропорційною системою, тоді запровадження державного фінансування є цілком логічним. Якщо ж ні, то й розглядати це питання сенсу немає.

«Дискусія щодо фінансування триває вже не один рік. Але якщо запитати, чи потрібне державне фінансування, відповідь буде однозначна — необхідне. Але розпочинати треба обережно. Спочатку мають бути вибудовані політичні осередки. У нас немає культури політичних партій. Вони з’являються перед виборами і не несуть жодного навантаження після перегонів. Вважаю, що державне фінансування політичних партій створюватиме відповідальність для того, щоб вони брали участь у житті держави», — наголосив він.

Щоправда, депутат визнав: нині говорити про державне фінансування не популярно. Адже рівень довіри до партій низький, а бюджет порожній. І все-таки це необхідно зробити, переконаний він.

Позитивно саму ідею державного фінансування партій оцінив і представник фракції «УДАР» народний депутат Валерій Карпунцов. За його словами, це стимулюватиме розвиток громадянського суспільства та політичних сил, убезпечить їх від олігархізації. «Але над механізмами запровадження такого фінансування треба думати, — зауважив він. — У тій важкій економічній ситуації, в якій нині перебуває наша країна, це питання може лише викликати роздратування громадян. Адже коли не виконуються захищені статті, говорити про фінансування політичних сил не коректно».

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Представник фракції КПУ Георгій Крючков, народний депутат України Валерій Карпунцов, народний депутат України Наталя Новак під час четвертого круглого столу під егідою Мін’юсту.