Зі своїх 90 літ Василь Чебаник, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, член-кореспондент Національної академії мистецтв, заслужений діяч мистецтв України, більш як півстоліття присвятив роботі над національними шрифтами. Кожен зі створених ним прописів базується на традиціях руської доби, козацьких літописах, історичних українських почерках. Скарбницю національних символів метр, працюючи в межах проєкту «Графіка української мови», поповнив доброю півсотнею шрифтів, що широко використовуються видавцями та стали окрасою, зокрема, церемоніального примірника Конституції України, на якій під час інавгурації складають присягу президенти України.

Про здобутки видатного митця та його неоціненний внесок у розвиток української культури шанувальники творчості художника-графіка говорили на творчому вечорі з нагоди 90-річчя, що відбувся у Музеї книги та друкарства України. Промовці, серед яких заступник директора музею Дмитро Палій, керівниця проєкту «Рутенія. Графіка української мови», співзасновниця громадської ініціативи #інфоВАРТА Анжеліка Корнієнко, народний артист України, скрипаль Кирило Стеценко, громадський діяч та військовослужбовець ЗСУ Нестор Воля, наголошували, що шрифти, створені метром, відіграють роль державного атрибута і є засобом самоідентифікації української нації.

Рутенія — найвідоміший з відтворених шрифтів, уже став своєрідним брендом. Українську кирилицю, що мала таку назву, використовували на наших теренах до 1710 року, а за часів українофоба петра І її як ознаку окремішності народу, що успадкував традиції Давньоруської держави з центром у Києві й розвинув їх за часів Гетьманщини, штучно витіснили із вжитку, замінивши «гражданським шрифтом».

Василь Чебаник переконаний, що його літери нав’язують українцям російську, імперську самосвідомість, а з нею — й чужу історію та культуру, тож маємо повернутися до свого, адже в літерах, котрі виводили літописці й козацькі отамани, — своєрідний код нації.

«Кожна літера рутенської абетки має глибинний зміст, наповнена символізмом, закладеним нашими пращурами, — каже Василь Чебаник. — Шрифт — це візуальне зображення мови символами, які пластично збігаються з особливостями мовної мелодії і, як органічне ціле з мовою, живляться одним корінням з глибини історії. Українська візуальна ідентичність — це ще одна цеглина у підмурівок нашої незалежної суверенної держави».

Митець мріє, щоб шрифти, які свідчать про нашу окремішність і багату культуру, поверталися в народну свідомість через книги, видані з використанням рутенії, застосування її в документообігу, в назвах різних закладів і крамниць, сувенірній продукції тощо.

Відомий український художник, лауреат Шевченківської премії Валерій Франчук зазначав, що «Василь Чебаник — людина світу, а його розробка українського шрифту унікальна. Він такий один-єдиний, і після нього, можливо, більше не знайдеться іншого такої сили і величі митця, який би так якісно створив українську абетку, зробив до кожної букви оригінальне написання, зібрав їх у композицію».

У 2019 році проєкт «Рутенія» був відзначений Національною премією імені Тараса Шевченка, оформлення та орнамент для диплома якої — теж авторства Василя Чебаника. Продовжуючи працювати над новими шрифтами, художник багато творчих сил віддає і мистецтву інтролігації — ним створено кілька сотень палітурок зі шкіри для численних книжок, альбомів, дипломів, скриньок.

Здобутки митця високо оцінені — він нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (2002), Подякою Кабінету Міністрів України (2002), Почесною відзнакою Міністерства культури і туризму України (2002), Золотою медаллю Академії мистецтв України (2007), Золотою медаллю НАОМА (2008) тощо.

Цінні подарунки отримав професор і на своєму творчому вечорі — чудові музичні виступи, підготовлені Кирилом Стеценком та іншими виконавцями. Аліна фон Ерцен Глєрон, співзасновниця громадської ініціативи #інфоВАРТА, графічний дизайнер, вручила ювіляру одяг із шрифтами проєкту «Рутенія», а Микола Кутняхов, голова Київської організації НСХУ, — медаль «За творчі здобутки».

Ще один подарунок метру зробили харків’яни. «Незламне місто приєдналося до проєкту «Рутенія. Графіка української мови», — каже Анжеліка Корнієнко. — У межах міжнародного проєкту «Стіни» команда вихованців і педагогів гуртків Харківського палацу дитячої та юнацької творчості прикрасила бетонну огорожу в парку Перемоги на Салтівці 48-метровою цитатою Григорія Сковороди «Нова людина має і мову нову».

Учасники зібрання звернулися до Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України з пропозицією затвердити національну абетку на основі проєкту «Рутенія. Графіка української мови».

Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.