Літньої пори приємно відпочити на березі найглибшого озера України Світязі.
Шацька громада давно мріє стати курортною. Саме для цього у 1993 році було відновлено Шацький район. Сподівалися, що саме керівництво займеться питаннями розвитку оздоровчої та туристичної бази, збереженням заповідної зони.
Уже нині можна сказати, що зі своїми завданнями за чверть століття чиновники так і не впоралися. За цей час нічого не зроблено, аби здобути цей статус. З лікувально-оздоровчих установ діє лише один санаторій «Лісова пісня», що на озері Пісочному. Років десять тому був ще профспілковий пансіонат «Шацькі озера» на Світязі. Нині на його території не те що отримати якусь лікувальну процедуру, навіть тиск нікому виміряти, немає тут навіть аптеки чи такого кіоску.
Нещодавно у вихідні пощастило побувати на Світязі, скупатися в його чистих водах. Людей, попри сонячну і теплу погоду, на місцевих пляжах небагато. Дається взнаки війна, близькість кордону з недружньою тепер нам білоруссю, а ще дороговизна місцевого сервісу. Ніч у садибі сімейного типу із середнім рівнем зручностей стане вам за 200 гривень, знамениті світязькі пундики — завбільшки з кулак дорослого чоловіка — коштують 40 гривень, а продукти і напої в місцевих магазинах — десь на третину дорожчі, ніж у Луцьку. Майже вдвічі порівняно з минулими роками подорожчав проїзд. З обласного центру до «Шацьких озер» квиток коштує 250 гривень, а якщо їхати з автостанції, то ще більше.
Культурна програма нульова. На «Шацьких озерах», окрім дискотеки, вам нічого не запропонують. А чим заповнити дозвілля, якщо на вулиці прохолодно, а на озерах штормить? Та нічим. Ось і їдуть відпочивальники додому, ледь небо затягне хмарами.
Більш-менш пристойні умови відпочинку можуть запропонувати вам хіба що на базі «Гарт» Волинського національного університету імені Лесі Українки, але і тут з так званою розважальною програмою проблеми. Чудовий пляж, кухня, номери, а ось у негоду робити нема що.
Занепадає і колись завжди жвава зона відпочинку «Гряда» на північному березі Світязя. Майже половина з розташованих там баз відпочинку закриті, а ті, що функціонують, — не заповнені.
Про організоване дозвілля тут теж годі думати. Пішли дощі — збирай речі і їдь додому.
Наприкінці 1990-х років під час спілкування з журналістами тодішній народний депутат України, лікар за фахом Сергій Шевчук запитав працівників мас-медіа, як довго триває відпочинковий сезон на Світязі.
— Максимум два місяці, — відповіли ті.
— Отож, аби Шацький район став курортною зоною, там треба будувати оздоровниці, які діяли б цілорічно, організовувати індустрію налагодженого відпочинку, подбати про відкриття цікавих туристичних маршрутів. Треба, щоб відпочинок чи поїздки на Шацькі озера стали такими само престижними, як мандрівки в Карпати, — підсумував дискусію Сергій Шевчук.
З часу тієї розмови минуло понад чверть століття. Однак нічого із запропонованого тоді досвідченим фахівцем в галузі охорони здоров’я не зроблено. Шацького району не стало, і вся ця заповідна територія відійшла до Ковельського. До нового райцентру їхати з Шацька майже годину. Проблем у нової влади вистачає, а місцева громада так і не спромоглася щось зробити, аби пожвавити життя у цьому чарівному куточку Волині.
Щоправда, мені можуть заперечити. Мовляв, чимало зроблено з облаштування набережної і благоустрою пляжу в селі Світязь, зі спорудження каналізаційної мережі. Однак це заслуга насамперед обласної влади, а не місцевої. А от щодо вирішення питань створення Шацького курорту — справа не зрушила вперед ні на крок. Не зроблено навіть розгорнутих хімічних досліджень озерної води. А того, що вона цілюща і сприяє одужанню від шкірних та інших хвороб, доказів багато. Є тут також лікувальні грязі і глини, які люди використовують на свій розсуд. А яке духмяне на Світязі повітря, напоєне ароматом трав і місцевих борів!
Прикро, але відпочинковий сезон на мальовничих і цілющих Шацьких озерах завершиться вже цього місяця.
Волинська область.
Фото автора.
