Члени комітету рекомендували Верховній Раді України включити до порядку денного сесії та прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту вимог працівників стосовно виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця за реєстр. № 9510.
Автори законопроекту наголошують: своєчасне отримання заробітної плати за відпрацьовані дні в повному обсязі — конституційне право працівників. Однак ще до широкомасштабного вторгнення 129,5 тисячі українців не отримали заробітну плату вчасно, а заборгованість перед ними сягнула 3,1 мільярда гривень. Через неотримання заробітної плати людина потрапляє у складні життєві обставини. А неможливість, зокрема, сплачувати кошти за спожиті комунальні послуги призводить до невиплати заробітної плати працівникам комунальних підприємств.
Законопроект пропонує закріпити на законодавчому рівні норми, які:
- забезпечують належний законодавчий захист права працівника на своєчасне отримання винагороди за працю;
- гарантують працівнику отримання адекватної грошової компенсації збитків, понесених ним унаслідок порушення строків її виплати;
- посилюють відповідальність роботодавця за затримку заробітної плати;
- забезпечують створення гарантійної установи задля посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця.
«Керівники підприємств несуть кримінальну відповідальність за несплату заробітної плати. Однак засуджених за цей злочин майже немає. Отже, відповідна норма Кримінального процесуального кодексу не працює. З іншого боку, заборгованість із заробітної плати постійно зростає, — зазначила голова комітету Галина Третьякова. — Водночас підприємств, які не виплачують заробітну плату через банкрутство, не так багато. Більшість підприємств, які не виплачують своєчасно зарплату, перебувають у державному секторі. А тому відповідальна за таку невиплату держава. Так каже Європейський суд з прав людини. Маємо забезпечити верховенство права», — наголосила голова комітету.
Член комітету Тарас Тарасенко повідомив, що до широкомасштабного воєнного вторгнення рф на територію України кількість державних підприємств сягала двох тисяч, із них тих, що працюють, — майже 150 підприємств. «Тому ще є питання очищення державних підприємств та наведення там ладу. Це питання до Фонду держмайна», — зауважив народний депутат України.
Підтримуючи прийняття законопроекту в першому читанні, голова аналітичного центру Спілки українських підприємців Андрій Єрашов підтвердив, що в приватному секторі заборгованість із заробітної плати має невелика кількість підприємств.
Відповідно до норм міжнародного права заробітна плата є власністю людини, яка її заробила, а тому має бути сплачена незалежно від обставин, в яких перебуває підприємство. «Саме так кажуть конвенції МОП», — нагадала Галина Третьякова.
Водночас народні депутати України були солідарними у думці, що деякі положення законопроекту варто вводити в дію після завершення воєнного стану в Україні, аби не створювати додаткового навантаження на приватні підприємства, які сплачують податки та забезпечують громадян робочими місцями, але час від часу мають фінансові труднощі.
«23 відсотки осіб, що захищають державу, — підприємці. У них також виникають труднощі. Маємо зважати на умови, які виникають. А що стосується державних підприємств, то треба розставити пріоритети й захищати громадян, які повинні отримувати зарплату, щоб у них не було заборгованості, бо вони стоять на цивільному фронті з забезпечення Збройних Сил і держави», — впевнений член комітету Анатолій Остапенко.
Член комітету Юлія Тимошенко також висловилася за важливість збереження діяльності українських підприємців усіх рівнів для відбудови економіки країни після Перемоги, «водночас видатки на зарплату на підприємстві мають бути першочерговими».
Експерти профспілкового середовища повідомляють, що надалі прийняття законопроекту зробить економічно невигідним для роботодавця затримувати зарплату, створить умови для скорочення обсягів наявної заборгованості з її виплати, підвищить рівень економічного захисту працівника у випадку не-вчасної оплати праці, а також забезпечить створення механізму компенсації заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця.
«Цей законопроект імплементує частину 3 Конвенції 173 МОП. Понад 20 років профспілки намагалися імплементувати цю частину конвенції», — наголосив керівник Департаменту правового захисту апарату ФПУ Дмитро Лях.
Реалізація запропонованих проектом закону за реєстр. № 9510 норм сприятиме наближенню законодавства України до європейських трудових стандартів та виконанню завдань, визначених Європейською Комісією в Аналітичному звіті про рівень наближення законодавства України до актуального права ЄС.
Варто зазначити, що в ЄС накопиченню значних обсягів заборгованості із заробітної плати запобігає високий рівень розвиненості економічних систем країн Європи, де розв’язанню проблеми сприяють доступність кредитів, низький рівень корупції, ефективне державне регулювання тощо.
Досвід європейських країн свідчить, як інформує прес-служба Апарату Верховної Ради України, що головною умовою мінімізації заборгованості є соціальний діалог, чітка дисципліна дотримання законодавства, прозорість та гласність обговорення цих проблем, широке використання працівниками механізмів активної боротьби за власні трудові права.
