Він має два головні напрями: безпека в Чорноморсько-Азовському регіоні та українська візія майбутнього Криму.
Що змінилося у кримському дискурсі після вторгнення, якого оновлення потребує законодавство та які проблеми доведеться розв’язувати після деокупації Криму. Про це ми поговорили з головою Медж-лісу Рефатом Чубаровим, народними депутатами Єгором Чернєвим та Ахтемом Чийгозом.
Визволення Криму стало невідворотним після повномасштабного вторгнення, вважає народний депутат попередніх скликань, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
«До 24 лютого 2022 року в світі було немало політиків, які думали, що з росією можна домовитися. Потім стали відомі жахливі злочини: росія вбиває тисячі людей, засипає ракетами велику європейську країну. Більше ніхто з політиків не вважає, що війну можна зупинити через діалог з путіним. Визволення Криму не буде легким. Але позиція нашої держави правильна: нам потрібно більше далекобійної високоточної зброї», — каже Рефат Чубаров.
За його словами, реінтеграція для Криму має чимало відтінків. На півострові багато чого зруйновано. Окупанти позасипали малі річки, коли будували військові автобани, викачували питну воду з глибин. Та поряд з облаштуванням визволеного Криму треба відновити права кримськотатарського народу. Починаючи з історичної топонімії до законів, які забезпечать реальну рівність усіх, хто там проживає, вважає голова Меджлісу.
«Крим має зберігати статус автономії. Але треба визначити, хто є її суб’єктом. В Україні багато регіонів з унікальною історією, поліетнічним складом населення. У Криму є корінні народи — караїми, кримчаки та кримські татари. Це етноси, які поза Україною не мають іншої землі. Треба чітко сказати: на цій території є суб’єкти самовизначення.
Чому ми надаємо Криму особливий статус? Бо хочемо створити особливі правові умови, які забезпечать права людини для всіх у Криму і створять механізм для збереження й розвитку кримськотатарського народу», — додає Рефат Чубаров.
Ця особливість, зокрема, полягає в тому, що в Криму не можна проводити вибори за тим же принципом, як на материковій частині.
«В Україні органи влади обирають за демократичними законами про вибори. Та якщо завтра в Криму відбудеться голосування за нинішнім кодексом — в органах самоврядування практично не буде кримських татар. Бо їх дуже мало. До окупації налічували 13 відсотків, а тепер ще менше, вони розселені», — пояснює Чубаров.
Те саме стосується кримськотатарської мови. Її можна зберегти, тільки якщо цією мовою говоритимуть поза межами Криму. Рефат Чубаров зауважує: «Українці в цьому мають дуже трагічний досвід».
За словами голови Меджлісу, треба створити правові умови, які запобігатимуть домінанті більшості, робитимуть неможливим ультиматум меншості та зміцнюватимуть українську державу в Криму.
Ми самі вирішуватимемо, будуть на півострові військові бази чи ні
Крим є невіддільною частиною України. Це означає, що після деокупації будь-які питання мілітаризації чи демілітаризації півострова будуть виключно внутрішньою справою України, каже народний депутат, заступник голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв.
«Вважаю, що остаточне слово в цьому плані мають сказати військові, виходячи з оборонної доцільності. І жодна країна не має права диктувати нам, що ми можемо чи не можемо робити на своїй території», — зауважує Чернєв.
На його думку, головна зміна у кримському дискурсі — шляхи повернення. До вторгнення розглядали виключно дипломатичний шлях. Сьогодні Україна готова визволяти Крим силою.
«Звичайно, для збереження життів наших хлопців було б краще, щоб росія добровільно полишила окуповані території під тиском міжнародної спільноти. І для цього ми також проводимо активну дипломатичну роботу», — стверджує народний депутат.
Частина дипломатичних зусиль — цьогорічна «Кримська платформа». Крім питань безпеки в регіоні та бачення майбутнього Криму в межах форуму говоритимуть про те, що жодні мирні переговори без Криму неможливі, додає Чернєв: «Наше головне завдання — розширити кількість учасників «Кримської платформи», залучити віддалені країни, а також іще раз зафіксувати на міжнародному рівні, що Крим належить Україні».
За словами народного депутата, групи підтримки «Кримської платформи» є в парламентах Литви й Латвії.
«Ці країни добре пам’ятають часи, коли вони були під радянською окупацією. Юридично світ не визнавав ту анексію, всі змирилися й активно цю тему не порушували. Тож наші балтійські друзі розуміють, чим закінчується мовчання, а тому готові весь час ставити питання Криму на порядок денний», — пояснює Єгор Чернєв.
А потім почнуться зміни в росії
«До 2022 року в політичних колах казали: Крим — це надовго. Його допоможе повернути високий рівень життя в Україні. Саме слово «повернути» я завжди критикував. Крим треба не повертати, а визволяти. Це змінилося.
Зараз держава бачить насамперед військовий шлях визволення. Не виключаючи дипломатію», — каже Ахтем Чийгоз, народний депутат від «Європейської солідарності», заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.
За його словами, всі розуміють, що політичний статус, який був у Криму до 2014 року, не задовольняє. Півострів не відігравав фундаментального значення як українська територія. Всі знали, що автономія була російська. І це створило багато проблем — Крим першим упав 2014-го. Але росія як ворог і сусід нікуди не дінеться. Тому півострів повинен мати більше українського, ніж до окупації.
«Перший крок у цьому напрямку зроблений — парламент ухвалив закон про статус корінних народів. У росіян і їхньої злочинної влади тоді була істерика. Це свідчить, що ми все робили правильно.
Зараз триває дискусія навколо визначення стосунків між державою і кримськотатарським народом — не тільки як корінним, а як державоутворюючим у Криму. Треба приймати закон про статус кримськотатарського народу. У ньому є норми, які дадуть зрозуміти всім світовим інституціям, а в першу чергу ворогу, що майбутнє Криму спиратиметься на право кримськотатарського народу на визначення цієї території. Цей народ є частиною української нації. Свою батьківщину він бачить частиною України. Це — основа міжнародного права. І це буде другий потужний крок для майбутнього півострова», — наглошує народний депутат.
До «Кримської платформи» та стратегії по Криму стало набагато більше уваги з боку наших партнерів, вважає заступник голови Меджлісу. Бо всі усвідомлюють, що з визволення Криму почнуться зміни в самій росії.
«Розуміння, що треба створювати «Кримську платформу», було з перших днів окупації. Ми тоді зустрічалися з потужними державами — США, Канадою, Великобританією. Спиралися на підтримку Польщі, країн Балтії, Туреччини. У 2021 році відбувалася перша «Кримська платформа». Її декларація, на жаль, була слабка. Але одночасно ми створили «Кримську платформу» парламентського виміру. І на форумі в Хорватії 2022-го вже була інша ситуація. Прозвучали тези про відповідальність росії за агресію, відповідальність путіна як злочинця, повне несприйняття пропозицій росії та її прихильників про замороження території», — підсумовує Ахтем Чийгоз.
