Головна тема цьогорічного форуму — майбутнє півострова після деокупації та безпека в Азово-Чорноморському регіоні. Його провели у гібридному форматі — частина гостей приїхала до української столиці, частина долучилися онлайн. У заході взяли участь представники 63 держав з Європи, Азії, обох Америк та Африки.

Саміт відкрив Президент України Володимир Зеленський. Він розповів історію кримської татарки Леніє Умерової, яка півроку перебуває за гратами у слідчому ізоляторі москви. Їй загрожує 20 років тюрми тільки за те, що вона хотіла в окупованому Криму провідати батька, який помирає від раку.

«І це лише один із численних прикладів репресій проти українських громадян у Криму, проти кримськотатарського народу. І коли хтось у світі говорить, що нашу територію окупувала росія, це щоразу згадка не про пусту землю, а про землю дітей, батьків, мільйонів родин, різних людей, доль, життів. Усі вони мають бути вільними. Україна не торгує територіями. Україна не торгує людьми», — зазначив Володимир Зеленський.

Президент подякував Голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку за парламентську складову «Кримської платформи», яка дозволяє долучитися представникам різних партій із різних країн.

«Ми долучаємо парламентарів, які цінують принцип територіальної цілісності держав та міжнародний спокій. Це важливо не лише для України, а й для багатьох країн, чиї кордони можуть опинитися під загрозою ворожого вторгнення», — сказав глава держави.

В. Зеленський зазначив, що головне завдання саміту — готувати деокупацію: «Ми розуміємо, як повернемось у Крим. Розуміємо, скільки кроків нам усім треба зробити і наскільки непросте й важливе це завдання».

Сформувати максимально повне бачення ситуації по Криму й Азово-Чорноморському регіону намагалися й учасники заходу «Переддень третього саміту», який 22 серпня організувала експертна мережа «Кримської платформи».

«Скоріше за все, звільнення Криму відбуватиметься військовим шляхом, якщо країна-агресор не втямить, що їй треба піти з нашої території. Будь-який інший варіант означатиме консервацію ситуації», — зазначив Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.

Заступниця постійної представниці Президента України в АР Крим Ольга Куришко наголосила на ролі бізнесу в процесі реінтеграції півострова: «Розбудова нового, звільненого та відкритого для світу Криму значною мірою лягатиме на плечі бізнесу. Держава створює умови для розвитку вільного ринку та чесної конкуренції. Адже бізнес створює нове обличчя мультикультурного Криму».

Нагадаємо, перший саміт «Кримської платформи» відбувся у 2021 році в Києві. У ньому взяли участь представники 47 країн.

Що буде найбільшою проблемою в Криму після визволення?

Сьогодні Україна відзначає 32-й День Незалежності. Крим останній раз офіційно приєднувався до святкування цієї дати десять років тому. Уже 3466 днів півострів окупований. Відзначати 24 серпня там заборонено. Але цьогоріч, як ніколи раніше, у кримчан є надія на визволення.

Ми запитали в державних службовців, народних депутатів, представників кримськотатарського народу та експертів, що буде найбільшою проблемою Криму після деокупації?

Рефат ЧУБАРОВ, народний депутат попередніх скликань, голова Меджлісу кримськотатарського народу:

— Для кримських татар буде проблема довіри. До 2014 року український політикум, а відповідно й органи державної влади, сприяли більшості. А вона в Криму завжди була етнічно російська. Українці та кримські татари залишалися поза увагою держави й поза її допомогою. Тепер вона має довести, що справді вивчила уроки. Зрозуміла, наскільки важливо забезпечити рівні права всіх, хто мешкає у Криму.
росіянам, які жили до окупації й залишаться в Криму, буде важкувато. Відчуватимуть свою причетність до бід, які принесла росія на українську землю.

Мені здається, що всі в Криму — в тому числі й прихильники росії — усвідомили цинічну злочинну сутність російської держави. Ніхто не шкодуватиме, що суверенітет України над Кримом відновлений.

Єгор ЧЕРНЄВ, народний депутат від партії «Слуга народу»:

— Головною проблемою після деокупації Криму буде знайти спільну мову з мільйонами наших співгромадян, які прийняли «рускій мір». Нам знадобиться багато мудрості й терпіння, щоб переконати їх, що українське майбутнє краще. І нам це під силу, ми впораємося.

Ахтем ЧИЙГОЗ, народний депутат від партії «Європейська солідарність», заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу:

— Коли кримські татари поверталися до Криму наприкінці 1980-х, на початку розпаду радянщини, було багато викликів, які, здавалося, неможливо вирішити. Але кримські татари своєю присутністю, боротьбою за міжнародне право, за бачення України в європейському та євроатлантичному майбутньому дали чіткі відповіді на ці виклики.

Буде багато проблем економічних, соціальних, пов’язаних з екологією, культурною спадщиною. Але, на відміну від кінця 1980-х, у Криму вже є кримськотатарський народ. Він залишається попри всі труднощі й загрози життю.

Це — основний фактор того, що майбутнє Криму буде привабливим.

Таміла ТАШЕВА, постійна представниця Президента в Криму:

— Головною проблемою будуть люди, яких нам потрібно повернути. Й самим повернутися до них. Бо це двосторонній рух.
росія чинить злочин мобілізації в Криму. Тисячі людей пішли воювати на боці ворога, здебільшого не зі своєї доброї волі. Родини загиблих російських військових, які є кримчанами, продовжуватимуть жити в Криму. Україна для них буде ворогом.

Людям з материкової України доведеться знаходити спільну мову з людьми з півострова. У одних є досвід окупації. У других — великої війни й життя під бомбардуваннями. Це різні досвіди. Порозумітися, заново відкрити для себе одне одного — це буде найбільший виклик.

Ольга СКРИПНИК, голова Кримської правозахисної групи:

— Значна частина кримчан мають проукраїнські погляди. Але майже 10 років вони перебувають під впливом агресивної російської пропаганди. Найскладнішим буде подолання її наслідків на побутовому рівні, повернення до нормального життя й цінностей.

Ключовим моментом є певна точка неповернення. росія намагалася нас розділити кров’ю — кримчан відправляла воювати проти українців. Як порозумітися з матір’ю, в якої загинув син — російський військовий. Для неї він — герой, а для нас — злочинець. Це буде складною темою і для влади, і для суспільства.

Андрій КЛИМЕНКО, керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор порталу BlackSeaNews:

— Ми запитали в психологів: «якщо помістити людину в інформаційно ізольований простір, де транслюватимуть тільки «раша тудей», через скільки часу почне розмиватися її система поглядів?» Вони сказали: «Три місяці». Кримчани понад дев’ять років перебувають під впливом російської пропаганди.
Кримським татарам простіше зберігати свої установки. Вони живуть великими спільнотами й мають потужні родинні зв’язки. Я колись запитав друга — кримського татарина: скільки в нього родичів? Він сказав: «Таких, що я знаю за ім’ям, коли день народження і хто кому ким доводиться, приблизно до сотні». Це наша опора. Звичайно, в Криму є патріоти України зі стійкими життєвими позиціями — і українці, і росіяни, і люди інших національностей. Але з рештою доведеться працювати.