У церемонії підняття Державного прапора взяв участь Президент України Володимир Зеленський, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний та інші високопосадовці.
Фото: president.gov.ua
Над Роботиним замайорів рідний стяг
Синьо-жовтий прапор з підписом Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного замайорів на зруйнованій російськими окупантами школі у Роботиному.
Фото зі сторінкиВалерія Залужного у Фейсбуці.
Презентували бойові знамена
Двадцятиметровий Державний прапор України замайорів на флагштоку заввишки 50 метрів біля Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Урочистості розпочалися хвилиною мовчання на спомин про тих, хто віддав життя за свободу і незалежність України.
«Прапор — це символ незалежності та боротьби нашої держави. Під синьо-жовтим стягом Збройні Сили України виборюють кожен клаптик нашої землі та виганяють окупантів. Під цими кольорами наші дипломати на міжнародному рівні доводять нашу незламність усьому світові. Це більше, ніж прапор, це наша історія, наша боротьба, наша гордість», — заявив голова Львівської ОВА Максим Козицький.
На урочистостях презентували бойові прапори 80-ї десантно-штурмової бригади, 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила, 103-ї та 125-ї бригад Сил територіальної оборони, 45-ї окремої артилерійської бригади, 63-ї механізованої бригади, 12-ї бригади армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка та 16-ї бригади армійської авіації «Броди».
«Ми вшановуємо мужніх захисників і захисниць нашої Вітчизни, які захищають Батьківщину від підступних загарбників. Тож цілком слушно, що поруч з Державним прапором України замайоріли бойові прапори військових частин, що дислокуються на Львівщині», — зазначив начальник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенант Павло Ткачук.
Володимир ТИХИЙ.
Львівська область.
Демонструючи свою стійкість...
Незважаючи на те, що в містах Хмельниччини до Дня Державного прапора були посилені заходи безпеки і традиційних святкових масових зібрань не було, все одно синьо-жовте знамено майорить скрізь.
Попри відсутність офіціозу мешканці краю самі вивішують рідний прапор, демонструючи цим і свою любов до України, і силу духу та незламності у боротьбі з ворогом.
Не обійшлось і без підняття найбільшого прапора області. Хоча полотно розміром десять на п’ятнадцять метрів майорить на п’ятдесятиметровому флагштоку з часу його встановлення до 30-річчя Незалежності України, нині його знову підняли вгору. Присутні обійшлись без гучних промов. Однак пошана до прапора — в серці кожного українського патріота.
Ірина КОЗАК.
Хмельницька область.
Символ нації викликає у ворога страх і лють
На Сумщині відбулися заходи з нагоди свята — Дня Державного прапора України. Керівники області та територіальних громад, депутати всіх рівнів, військовослужбовці, представники громадськості поклали квіти до пам’ятних знаків та вшанували земляків, котрі віддали свої життя за свободу і незалежність Батьківщини. Ворог підготував сумчанам до свята черговий чорний «подарунок».
Уже другий рік День прапора відзначаємо в умовах повномасштабної війни, і національно-державний символ тепер сприймається не так, як раніше. Прошиті кулями та осколками синьо-жовті знамена стали святинями для багатьох українців, бо прибули у цивільне життя із передової — їх подарували бійці своїм землякам у тилу. По-іншому майорять стяги і на головних флагштоках територіальних громад: вони багатьох спонукають до роздумів, які раніше здавались несуттєвими.
Для обласного центру — міста Суми — День прапора можна вважати особливим святом ще й тому, що синьо-жовте знамено тут підняли над будівлею міськради вперше в Лівобережній Україні. Сталося це ще 16 жовтня 1990 року. Патріотам-депутатам міськради довелося тоді пережити справжню «битву» з компартійною верхівкою, але вони в ній перемогли. Над куполом Верховної Ради України синьо-жовтий прапор замайорів майже через рік — у вересні 1991-го.
Головний прапор Сум і Сумщини знаходиться нині біля фонтану «Садко» — відомої пам’ятки міста. Він — найбільший і найвищий в області. Тут і відбулись основні заходи з нагоди знакового державного свята, прозвучали виступи і напутні слова. На мальовничому газоні біля величезного флагштока з’явилося багато маленьких синьо-жовтих прапорців. Їх принесли і встановили сумчани, чиї рідні загинули на нинішній війні. Кожен прапорець — то душа Героя, що покинув цей світ, але назавжди залишився у вдячній пам’яті співвітчизників, котрих він
захищав від зайд із північного сходу.
Святковим і водночас трагічним став День прапора у Ромнах — одному з найбільших міст Сумщини. 23 серпня ударом російського дрона тут повністю зруйновано школу. Загинули четверо осіб — директор навчального закладу, його заступник, секретар і бібліотекар. Вони готували школу до нового навчального року, і в цей час з росії прилетіло чергове зло. У громаді оголошено триденну жалобу. Державні прапори, попри свято, приспустили і позначили траурними стрічками.
Ворог не зміг по-людськи пережити День Українського прапора — від страху і люті вдарив жорстоко і підступно саме в ту мить, коли жителі міста поспішали на святкові заходи. Разом із освітянами від вибуху «шахеда» постраждало кілька інших мешканців міста, що перебували неподалік школи. На щастя, вони вижили, але дістали поранень.
Володимир ЧЕРНОВ.
Сумська область.
