Про це на Міжнародному саміті «Кримська платформа» в Києві 23 серпня заявив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
«У нас є спільна мета — Перемога України у війні, яку розпочала росія. Разом ми зможемо зупинити агресію й довести, що авторитарний режим, тиранія приречені на крах держави, яка їх культивує», — сказав він.
Спікер українського парламенту зауважив, що сьогоднішні виклики спонукають розглядати деокупацію Криму в ширшому контексті — як невід’ємну складову глобальної архітектури безпеки. Руслан Стефанчук озвучив кілька напрямів, важливих для відновлення безпеки в Європі та світі:
«Перше. Повне відновлення територіальної цілісності в її міжнародно визнаних кордонах, тобто до кордонів 1991 року. Збройні Сили України роблять усе, щоб наблизити досягнення цієї мети. І ми розраховуємо на потужну підтримку світу.
Друге. Військово-політичне керівництво повинно понести покарання за воєнні злочини. З початку повномасштабного вторгнення зареєстровано понад 103 тисячі злочинів агресії та воєнних злочинів росії проти України.
Третє. Шантаж і можливість створення загроз у сфері енергетичної та ядерної безпеки є неприпустимими. Безпекова архітектура має передбачати алгоритм заходів для протидії їм.
Четверте. Трансформація безпекового середовища дозволить зберегти суверенітет і територіальну цілісність, підвищити захищеність державних кордонів.
П’яте. Потужною інвестицією у зміцненні архітектурної безпеки Європи є членство України в НАТО. Агресор розуміє виключно мову сили і повної міжнародної ізоляції. Санкційний тиск проти росії повинен лише посилюватися».
На думку спікера українського парламенту, досягнення цих цілей можливе, якщо буде реалізовано Формулу миру Президента України Володимира Зеленського.
«Цей чіткий план з 10 пунктів є ключем для становлення нового світового порядку», — сказав Руслан Стефанчук. І закликав міжнародну спільноту не відкладати важливих рішень, які закладають міцний безпековий фундамент для майбутнього держав та народів.
Голова Верховної Ради поділився мрією, щоб наступний четвертий саміт «Кримської платформи» Україна провела під українським прапором у визволеному Криму.
Ольга СРІБНА.
Про яку підтримку України говорили учасники «Кримської платформи»
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо анонсував пакет санкцій щодо 29 юридичних та чотирьох фізичних осіб із росії, зокрема в ядерній галузі. Він додав, що санкції діятимуть, доки росія не виведе війська з усієї української території включно з Кримом.
«Канада продовжуватиме стояти разом з Україною стільки, скільки буде потрібно», — підсумував Трюдо.
Японія надасть Україні допомогу на суму до 7 мільярдів доларів. Про це заявив прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда. Як голова G7, він провів саміт у Хіросімі, де країни-учасниці разом із Президентом України одностайно засудили будь-які односторонні спроби силою змінити статус-кво.
«Я відвідував Київ і Бучу в березні цього року і став свідком трагедії на власні очі. Це підтвердило мою переконаність, що агресія росії проти України є надзвичайним актом, що порушує основи міжнародного порядку», — додав Фуміо Кішіда.
Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан підтримав створення спеціального міжнародного трибуналу для злочинів агресії проти України й закликав збільшити поставки систем ППО для України. Він заявив, що окупація Криму є викликом національній, регіональній та глобальній безпеці.
«Росія має бути позбавлена всіх надбань агресії, що означає повну й безумовну деокупацію України включно з Кримом. рф має бути притягнута до відповідальності за акти агресії», — зазначив Дорін Речан.
Президент Польщі Анджей Дуда вважає, що від результату війни росії проти України, в тому числі, чи зможе вона «закріпити» за собою Крим, залежить збереження всього світового порядку.
«Не має бути ніяких поступок росії. Давайте не забувати, які реальні ставки у цій війні. Це збереження світового порядку, що заснований на міжнародному праві, повазі до територіальної цілісності та праві націй визначати своє майбутнє. На кону — все, що є наріжними каменями вільного світу», — підкреслив Анджей Дуда.
Президент Литви Гітанас Науседа наголосив, що контроль над Кримом росія використовує для обмеження свободи судноплавства в Чорному морі, створюючи загрози для глобальної продовольчої безпеки.
«Усе почалося в Криму в лютому 2014 року. І, судячи з усього, це місце, де все має закінчитись — коли Крим повернеться як частина держави Україна», — сказав Гітанас Науседа.
Євросоюз посилюватиме допомогу для України та «ніколи не визнає спроби росії змінити статус тимчасово окупованих територій України, щоб позбавити її народ національної ідентичності». На цьому наголосив президент Європейської ради Шарль Мішель.
«Ми застосували масовані санкції проти росії, підтримуємо вас поставками зброї та боєприпасів та будемо посилювати таку допомогу. Ми рішуче налаштовані підтримати вашу країну фінансово. Ми стоїмо поряд із вами у боротьбі за свободу, і стоятимемо поряд із вами під час відбудови країни», — зауважив Шарль Мішель.
Фото: rada.gov.ua
