Пасічник визнає свою вину, але каже, що розізлив їх не він. А хто? Як уникнути можливого повторення трагедії?

У Іллінцях 55-річний чоловік їхав на велосипеді, коли на нього несподівано налетіли сотні бджіл. Сталося це на вулиці Лялі Ратушної після дев’ятої ранку. У тому місці — продовольчий і м’ясний магазини, трохи далі ще один — «Мисливство і рибальство». По обидва боки — житлові будинки. Тому там завжди людно.

Перехожі спершу звернули увагу на шум трактора, який рухався на виїзд із міста. Несподівано над причепом здійнявся рій бджіл... Комахи налетіли на перехожих чорною хмарою.

Автор публікації спілкувався з постраждалими, пасічником. Також з’ясовував, як можна безпечно перевезти вулики на кочівлю.

У тілі залишилися сотні жал

У причепі трактора були вулики. Їх перевозив місцевий пасічник Василь Янчук. Їхав за місто. Доставляв бджіл на кочівлю до соняшникового поля, аби комахи були ближче до цвіту, з якого вони беруть нектар.

Під час проїзду вулицею Лялі Ратушної з одного з вуликів почали вилітати бджоли.

«Вони, як хмара, заступили сонце», — каже один з чоловіків, якого після укусів рятували у місцевій лікарні. За його словами, комахи жалили всіх, хто перебував на вулиці. Сховатися було неможливо, бо все відбувалося дуже швидко. Відмахнутися теж не вдавалося — таку велику кількість агресивних бджіл навряд чи можна було чимось відігнати.

Чоловік зізнається: не сподівався, що залишиться живий. Навіть у лікарні були моменти, коли здавалося, що настають останні хвилини. Каже, самотужки навряд чи врятувався б, якби не опинився в реанімації.

Інший місцевий житель їхав на велосипеді. Сотні жал залишилися в його тілі. Про це говорили рідні, дружина, син. На жаль, врятувати чоловіка не вдалося.

Так само від укусів померла вівчарка. На неї комахи налетіли на подвір’ї будинку. Про це розповіла господарка оселі.

— Уперше в житті я не шкодую про те, що діти сиділи у будинку в телефонах, а не перебували на вулиці, — розповідає жінка. — Якщо вони налетіли на собаку, то так само дісталося б і дітям...

П’ятеро людей опинилися в Іллінецькій лікарні. За словами керівника медичного закладу Миколи Масленчука, їхньому життю ніщо не загрожує. По завершенні лікування пацієнтів відпустили додому.

«Я винен, але подивіться на ту дорогу!..»

Автор цих рядків розмовляв із пасічником Василем Янчуком. Чоловік одразу зауважив, що визнає свою вину. Каже, телефонував рідним померлого чоловіка. Знав його особисто. Пропонував допомогу.

— Вони неправильно зрозуміли мене, — каже співрозмовник. — Мої слова сприйняли по-іншому, ніби я хочу відкупитися. Співчуваю їм і моя сім’я співчуває. Тому й пропонував допомогти грішми.

За словами Василя Янчука, до перевезення вуликів на кочівлю він готувався усю ніч. Планував виїхати спозаранку, десь о п’ятій чи о шостій годині. Але не розрахував час. Стартував о дев’ятій.

Їхав колісним трактором із причепом. Поруч із ним у кабіні перебував помічник. Обидва були упевнені, що вулики закріпили надійно. Тому зняли маски з обличчя.

— Знаєте, які в нас дороги! — каже чоловік. — Хоч і їхали повільно, на одній із ямок причіп трусонуло так, що відкрилася кришка вулика.

За словами пасічника, він зупинив трактор, обтягнув вулик плівкою і поїхав далі, аби не залишатися у тому місці, де на людей нападали бджоли. Але комахи вже встигли вилетіти з вулика.

Через деякий час на його телефон подзвонили з поліції.

— Мене почали звинувачувати, що я тікаю, — розповідає пасічник. — Пояснював, що це не так, просто намагаюся подалі від’їхати, аби ще більше бджіл не вилетіло з вулика.

Вони сердяться, як люди

— У мене бджоли місцевої породи, — каже Василь Янчук. — Їхня агресія пояснюється просто — потривожили вулик, ще й добре потривожили! От вони й зганяли злість. Якби нас з вами закрити у такому просторі і провезти по ямах, ми б теж сердилися. Бджоли розумні істоти. Вони, як і люди, наділені злістю. Тому й напали на людей. Страшенно не люблять, коли їх тривожать.

Пасікою чоловік займається протягом восьми років. Того дня перевозив 20 вуликів.

— Частину я продав раніше, ще до цього випадку, — веде далі він. — Рік тому бджоли покусали дружину, і лікар сказав: «Василю, позбувайся пасіки».

Згадує, як усе тоді відбувалося. Бджола вжалила дружину у вухо. Їй стало зле. Пішли в лікарню. Дали пігулку — не допомогло. Зробили укол. Ніби відпустило. Вийшли за поріг, а вона знепритомніла. На щастя, це сталося в лікарні, то одразу під’єднали крапельницю і так врятували жінку.

Тому чоловік радить тим, кого вжалить бджола, не ризикувати, без зволікань звертатися до медзакладу.

Нині він шукає покупців на свою пасіку.

— Якщо знайдеться хтось, я готовий, — каже пан Янчук. — Бо після цього випадку моя кар’єра пасічника остаточно закінчилася. Не зможу надалі займатися цією справою.

Це найбільш жалюча порода

Про те, що бджоли різних порід наділені різною агресією, автору цих рядків розповів пасічник із містечка Липовець на Вінниччині Олександр Роговий. Чоловік має власний ютуб-канал.

Ділиться там таємницями майстерності.

Запитую, чи відомо йому про випадок в Іллінцях. Відповідає, що про трагедію говорять пасічники у різних регіонах держави. На його думку, причин того, що сталося, — декілька.

Головна з них очевидна — погано закріплений вулик. Тим більше що чоловік знав — їхатиме нерівною дорогою.

— Бджіл місцевої породи, про яких говорив іллінецький пасічник, ще називають російськими, а правильна назва — середньоросійська бджола, — уточнює Олександр Роговий. — Вона вирізняється високою продуктивністю, гарною медоносністю, але дуже жалюча. У нашій компанії кочівників у одного з бджолярів є така порода. Ми попросили його замінити, бо поруч із такими неможливо працювати. У мене порода називається карніка, бджоли набагато спокійніші порівняно з середньоросійськими.

Запитую, скільки бджіл могло вилетіти з вулика в Іллінцях. Каже, у шести рамках нараховується в середньому понад десять тисяч комах. Можна уявити, який рій упав на голови мешканців вулиці Лялі Ратушної того дня.

Як зупинити виліт із вулика?

На іллінецьку трагедію відреагував пасічник із Миколаєва Андрій Галдін. У своєму ютуб-каналі чоловік розповів, що трагічний випадок суттєво підмочив репутацію бджолярам. Про це вони говорять між собою.

Сам він перевозить бджіл тільки вночі. Так, це непросто, але у такий час нікому не завдає клопотів, крім самого себе, бо ж не спить, зате інші люди не страждають.

Наголошує, що кочівля — це дуже важливий процес, до якого слід щоразу готуватися відповідально. Він показав, як кріпить вулики в автомобілі. Зокрема, використовує полімерну стрічку, якою обв’язує будиночок для бджіл. Вона не дає кришці зрушитися з місця навіть на поганій дорозі. Саме так сталося у нашого іллінецького пасічника: кришка зсунулася — і бджоли вилетіли.

Ще одна слушна порада, як швидко зупинити виліт бджіл, якщо виникне така необхідність. Андрій Галдін радить приготувати заміс із глини, до нього можна додати трохи соломи. Такий розчин узяти в дорогу. У критичній ситуації закрити ним отвір у вулику — і це одразу зупинить виліт комах на поверхню. Глина не шкідлива ні для комах, ні для людей.

Після укусувиграла суд

Факти нападу бджіл на людей непоодинокі. В одному з сіл Барської громади жінка протягом п’яти років вела перемовини з сусідом-пасічником. Єдине, чого вдалося добитися, щоб той розвернув вулики вічками від подвір’я будинку жінки. Втім, він не виконав важливішої вимоги. Комісія Держпродспоживслужби зобов’язала пасічника відгородити місце розташування пасіки парканом заввишки два метри. Бджоляр знехтував такою вимогою.

Коли жінка працювала на городі, її вкотре вжалила бджола. Результати укусу зафіксувала медичною довідкою з лікарні. Цей факт також засвідчили поліцейські, яким повідомила про пригоду. Ті документи стали аргументами у суді.

Щоправда, пасічник вимагав, щоб жінка і її адвокат надали докази, що саме його бджола вжалила потерпілу. Суд відхилив таку вимогу. Натомість задовольнив позов постраждалої.

Рішення Феміди ще не набуло чинності. Пасічник оскаржив його в апеляційній інстанції.

Вінницька область.