Сніжана Локес і Сергій Захарін під час робочої наради на Закарпатті.

На Закарпатті слід пильнувати, аби не завезли патогени

— Як би ви означили діяльність Держпродспоживслужби в реаліях повномасштабної війни? Це про виклики і те, як на них реагувати?

— Виклики є традиційні й новітні.
Перші — це сезон, літні табори учнів, підготовка до нового навчального року, реформа шкільного харчування. А є новітні, пов’язані з надзвичайними ситуаціями, як-от підрив Каховської ГЕС, унаслідок чого заборонено вилов риби на тих територіях. Але ж ми — не каральний, не правоохоронний орган. Якщо обласні оперативні штаби забороняють ловити рибу з нашого подання, то це не означає, що вилову нема. Наші фахівці повністю відпрацьовують свій функціонал, знають, як діяти. Але буває так, і це не секрет, що через недобросовісних реалізаторів продукція, яка не повинна потрапити на ринок, там опиняється. Маємо поставити, в межах наших повноважень, заслін. Це не є новітнім викликом, але потрібно реагувати дуже швидко, оперативно, не чекати якихось додаткових роз’яснень. Алгоритм дій відпрацьовано роками, але ми в будь-який момент маємо бути до цього готовими.

Звісно, наше завдання — проводити також інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо профілактики інфекційних хвороб серед населення. Наприклад, на Закарпатті через велику кількість вимушено переміщених осіб створюється додаткове навантаження на інфраструктуру, яка, звісно, працює на межі можливостей. Це санітарно-епідеміологічне благополуччя, робота ринків і організація харчування взагалі. На щастя, тут нам вдалося уникнути помилок, немає засторог. Але, з другого боку, ми повинні вживати всіх можливих заходів, щоб благополуччя зберігалося і надалі, бо регіон непростий — транзитний, і можуть завозитися різні патогени з-за кордону. Тож пильнувати треба цілодобово.

Ще зазначу: на особливому контролі шкільні укриття — через випадки, коли незадовільна організація призводить до трагічних наслідків. Президент України тримає це питання на особистому контролі. Наш функціонал — зробити все можливе, щоби було створено додаткові укриття, а ті, що є, були гарантовано високої якості. І завдяки підтримці обласної та районних адміністрацій, ефективній роботі керівництва Головного облуправління Держпродспоживслужби та тому, що Закарпаття — це відносно благополучний регіон, тут можна реалізувати доволі багато проєктів. І вони потім ще довго слугуватимуть за приклад, бо в прифронтовому регіоні завжди існує ризик, що все може бути знищено. Попри все, з урахуванням принципової позиції Президента та уряду України, що всі укриття повинні взірцево виконувати свою роль, а заклади освіти мають працювати переважно офлайн, нами здійснено величезні обсяги роботи. Раніше в таких обсягах (до повномасштабного вторгнення) ми цю роботу не виконували. На нараді я наголосив колегам: є традиційна робота, а є і новітні виклики, до яких потрібно готуватися і бути готовим.

Експорт-імпорт товарів може створювати додаткові ризики

— На вашу думку, чим у цьому плані відрізняється Закарпаття від інших регіонів?
— Закарпаття взагалі особливий регіон. Він межує з чотирма країнами Євросоюзу, діють майже два десятки прикордонних переходів. Є певні додаткові ризики — при експорті-імпорті через кордон можуть потрапити продовольчі товари з інфекціями, спільними для людини і тварини, або рослинної продукції з якимось карантинним організмом.

По-друге, Закарпаття — регіон, який прихистив велику кількість вимушених переселенців. І це створює навантаження на загальну систему благополуччя: інфраструктура, спільні місця відпочинку, заклади охорони здоров’я, громадський транспорт. І це було доволі важко контролювати, коли діяв карантин щодо коронавірусу. І тому, аби виконати всі обмеження, вимоги, доводилося працювати нестандартно.

І третє: на Закарпатті переважно гірський ландшафт. І, скажімо так, державна влада не завжди й усюди може завчасно донести позицію, але ми робимо все можливе, щоби громадяни отримували якісні державні та адміністративні послуги — в тому числі йдеться про роботу Держпродспоживслужби.

Також робиться багато для отримання послуг цифровізації, щоб громадяни одержували інформацію вчасно, знали куди звернутися. Це актуально для всієї держави, а Закарпаття — особливий регіон, населені пункти розміщені високо в горах, немає надійного охоплення Інтернетом, тому робимо все можливе, щоб гарантовано надавати високу якість послуг у всіх куточках області.

— Якщо говорити про перспективи розвитку Держпродспоживслужби… Які нововведення очікуються?

— Час такий, що до законодавства постійно вносяться зміни, і новації, які стосуються нашого функціоналу, — це вже певна реформа.

5 липня Президент України підписав Закон «Про захист прав споживачів» (оприлюднено в офіційному виданні «Голос України» від 7.07.2023 р., набирає чинності через один рік з дня його опублікування, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану. — Ред.), який істотно розширює увагу державних органів до інтернет-продукції, що використовується в процесі спілкування споживача із суб’єктами господарювання. Зараз проводиться багато операцій за допомогою також інтернет-магазинів. І друге: нині працюємо над використанням програми в фіто-санітарній службі. А це означає, що про видані нами сертифікати дізнаватимуться у всіх тих країнах, які приєдналися до відповідної конвенції. Ті сертифікати, які видаються у цих країнах, автоматично визнаються у нас, і це за допомогою цифрових інструментів буде видно відразу ж. І зможемо відстежувати всі програми цифровізації наших реєстрів, які видаємо; наших баз даних, підтримка їх в актуальному стані, розширення взаємодії з іншими реєстрами, розширення нашої взаємодії з програмою «Дія». Допомагає Мінцифри, допомагають міжнародні партнери, за що ми вдячні. І вже незабаром спостерігатимемо новітні інструменти в роботі Держпродспоживслужби.

Не відомо, з якими проблемами стикнемося на деокупованих
територіях

— Війна завершиться нашою Перемогою. Що очікує всю службу і її підрозділи в регіонах?

— Війна закінчиться — і нам продовжувати жити. Однозначно в часи післявоєнної відбудови в нашій роботі постане багато викликів. Це ретельне обстеження на санітарно-епідеміологічне благополуччя, створення на деокупованих територіях нормального, придатного для якісного життя середовища, відновлення економічної сфери, роботи підприємств харчової галузі, сільгоспвиробництва. Тим паче, що величезні території полів заміновано. Ще не відомо, які ветеринарні, санітарні ризики та екологічні проблеми побачимо на деокупованих територіях. Наразі ми напевно навіть не уявляємо, який там реальний стан справ і з чим нам доведеться стикнутися.

З другого боку, маємо колосальну підтримку впливових міжнародних інституцій у науковому, ветеринарному, фіто-санітарному сегменті. Україну вважають у світі доволі привабливою щодо ветеринарної і фіто-санітарної безпеки. Дуже пишаюся, що в нас у цих сегментах сильний науковий супровід, нам сприяють авторитетні наукові інститути, вагома підтримка НАН України. Володіючи цим усім, з упевненістю дивимося у майбутнє.

— Чим хотіли б завершити нашу розмову?

— На Закарпатті перебуваю за дорученням очільниці Держпродспоживслужби України Ольги Шевченко, яка високо оцінює роботу обласного підрозділу нашої структури на чолі із Сніжаною Локес. Мені було доручено донести до колективу, що в цілому область має гарні показники, а в деяких позиціях — лідирує. Тож, я впевнений, що тим серйозним викликам, які ми озвучили на нараді, колектив Закарпатської області гідно дає раду.

Ужгород
Фото надано Головним управлінням Держпродспоживслужби в Закарпатській області