В експозиції —полотна відомих майстрів Анатолія Базилевича, Олександра Данченка, Анатолія Петрицького, Олександра Губарева, Ірини Левитської та роботи скульптора Володимира Лупійчука.

Вітаючи колектив, який десятиліттями самовіддано працює на ниві науки, просвітництва й виховання у дусі козацьких традицій, заступниця голови КМДА Ганна Старостенко зазначила: «Підступний ворог постійно намагається знищити нас як націю, вкрасти та спаплюжити нашу історію та культуру. Тому зараз, як ніколи, важливо говорити про нашу звитяжну історію, давні державницькі традиції. Гетьманство, як історичний період, став містком між княжою добою Києва, боротьбою за Незалежність у XX сторіччі та новітньою історією України!».
Вона також наголосила, що Музей гетьманства, єдиний у столиці музей такого спрямування, є науковим, дослідним, консультативним, культурним центром з питань козацтва, гетьманства, генеалогії козацької старшини та геральдики.

Наразі фонди музею, заснованого у 1993 році і розміщеного у будівлі старовинної козацько-старшинської кам’яниці, більш відомій як «будинок Мазепи», налічують майже 11 тисяч експонатів. Це документи, світлини та мистецькі твори, присвячені історії державотворення України в період Війська Запорозького та Гетьманщини XVII—XVIII століть, а також Гетьманату початку XX ст. Відвідувачі музею знайдуть тут багато цікавого й повчального — в експозиціях, що постійно змінюються, інформація про визначні битви під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного, Северина Наливайка, Михайла Дорошенка, славних гетьманів і отаманів, перебіг національно-визвольної війни Богдана Хмельницького, державотворчість гетьмана Івана Мазепи, відновлення української гетьманської державності у XX ст.

«Все-таки саме козацтво — від «уходників» кінця XV століття, що йшли до запорозьких степів шукати волі, до творців Української козацької держави — Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Петра Дорошенка, Івана Мазепи, Пилипа Орлика — стало тим суспільним феноменом, який надав українській державі яскраво національного, самобутнього, неповторного кольору. Саме Гетьманщина стає першою на тогочасному європейському терені державою з наскрізно демократичним устроєм, хоч і позначеним мілітарними рисами (та, власне, як же мало бути інакше в середовищі народу, що змушений був перебувати в постійній боротьбі за свої суверенні права — «нехай вічна буде слава, же през шаблю маєм права», як сказав про це у невмирущій «Думі» гетьман Іван Мазепа). Саме в колах очільників Гетьманщини виникли політичні документи й трактати, що значно випередии свій час — від «Гадяцьких пактів» Івана Виговського та Юрія Немирича до «Пактів і конституції прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика.

Якщо для країн Європи вже наприкінці XVI століття лицарство стало анахронізмом (згадаймо хоча б славетного «Дон Кіхота» Сервантеса — дотепну пародію на лицарську романтику!), то в Україні саме у XVI—XVII століттях її національне лицарство набуло розквіту. І саме воно врешті-решт перетворилося на основну силу не тільки боротьби за державність, а й розбудови цієї державності», — такими словами з Днем Незалежності привітав на фейсбук-сторінці українців провідний науковий співробітник музею Володимир Панченко.

Науково-дослідницька та науково-просвітницька робота знаного закладу — це і численні круглі столи, конференції, мистецькі виставки, що відбуваються у стінах закладу. Виставка «От де, люде, наша слава!» триватиме до кінця вересня. Її відвідувачі можуть ознайомитися з найціннішими предметами музейної збірки, серед яких автографи С. Петлюри, родинні фотознімки Петлюр, листи гетьманівни
О. Скоропадської-Отт, молодшої доньки гетьмана П. Скоропадського, до працівників музею, особисті речі родини Скоропадських, а також живописні та графічні роботи відомих українських художників М. Стратилата, А. Франчука, М. Бутовича, Л. Воєдила, Ф. Гуменюка, А. Петрицького.