На жаль, уже другий рік поспіль наші діти змушені опановувати шкільну науку в перервах між сиренами повітряних тривог. Про те, що таке війна, вони дізнаються не з підручників...

Широкомасштабна російська агресія має змусити переглянути зміст усіх навчальних програм — адаптувати їх до нашої нової реальності та закарбувати в них свідчення про новий акт геноциду, який нині переживають українці.

Таку цілком слушну думку довелося почути під час Серпневої освітянської конференції, що відбулася нещодавно в Києві. Водночас наша система освіти має виховувати в дітях здатність мріяти й працювати задля втілення своїх планів у життя. Лише такі мрійники можуть створити країну з потужною економікою, здатну ефективно протистояти ворогу в сучасній високотехнологічній війні.

Нашу систему освіти дуже часто критикують, вона й справді не ідеальна, але саме вона виховала ті покоління українців, для яких слова «свобода» й «незалежність» — не порожній звук, і які ціною власного життя боронять нині Україну від російських окупантів. Про це нагадав віце-прем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, презентуючи на форумі нову візію розвитку української освіти. «Воїни, які йдуть у бій, волонтери та громадяни, що забезпечують надійний тил, наше вміння робити трансформації під час повномасштабної війни, наше бажання боротися за незалежність та свободу — це результат вашої роботи», — нагадав він освітянам.

Одним із принципів трансформації освіти він назвав цифровізацію, впровадження нових технологій та інновацій. Такі технології мають допомагати кожному громадянину нашої держави реалізувати свою мрію у своїй країні.

Додатково до застосунку «Дія» вже в листопаді в нас може з’явитися ще один цифровий продукт — «Мрія». За словами Михайла Федорова, у ньому збиратимуть усю інформацію про і для навчання конкретної людини протягом її життя: відомості про школу, до якої ходить дитина, про її педагогів, щоденник школяра, відвідані дитиною гуртки, прочитані книжки та інші вподобання. На підставі аналізу цих даних за допомогою штучного інтелекту «Мрія» пропонуватиме дитині корисний для неї контент з огляду на її індивідуальну освітню траєкторію.

Програма допоможе отримати грант чи запропонувати втілити інновацію у своїй школі, підкаже, де знайти найближчий спортивний майданчик чи в яких математичних конкурсах та олімпіадах узяти участь. Крім того, через новий цифровий продукт профільне міністерство доноситиме до батьків, школярів та вчителів інформацію про освітні реформи та отримуватиме відгуки про них.

Серед засад трансформації освіти Михайло Федоров згадав також посилення STEM-освіти та вивчення англійської мови, щоб без жодних бар’єрів спілкуватися з партнерами з інших країн.

Новий поштовх має отримати й реформа «Нова українська школа», яка останнім часом загальмувала через війну, пов’язане з нею недофінансування та певну непослідовність в її втіленні.

Під час освітянської конференції заступник міністра освіти Андрій Сташків анонсував початок реформи старшої профільної школи. У жовтні цього року МОН планує презентувати її концепцію й відповідний державний стандарт. «Пілотування старшої профільної школи ми розпочнемо не в 2026 році, за рік до функціонування старшої профільної школи, а вже в 2025-му, щоб у нас було повноцінні два роки на пілотування нової моделі роботи, навчальних програм, вільного вибору освітньої траєкторії учня», — додав він. Щоправда, як зізнався Сташків, у МОН ще й досі не визначилися, скільки років загалом навчатимуться діти в українських школах — 11 чи 12.

Тим часом у міністерстві планують нарешті додрукувати підручники для 5-х і 6-х класів, які навчаються за системою НУШ. Деякі з них випустили за рахунок закордонних партнерів, але, наприклад, історію України не погодився профінансувати жоден з них, тож її надрукують коштом державного бюджету. І, як на мене, це досить символічно: ніхто не зможе написати нам нашу історію краще за нас!

На цьому етапі одним з головних завдань, яке доведеться розв’язувати Україні, є подолання наслідків війни та відбудова зруйнованих окупантами шкіл. За словами міністра освіти Оксена Лісового, відбуватися це має за принципом «створюємо краще, ніж було».

За даними ресурсу «Освіта під загрозою», загалом у нас постраждали 3750 закладів освіти і 361 з них зруйновано вщент. Задля спрощення відбудови знищених та полегшення реконструкції наявних, зведених за радянських часів шкіл і садків, Міністерство освіти і науки затвердить відповідні типові проекти. Як повідомив на конференції Оксен Лісовий, уже укладено угоди з низкою громадських організацій та архітектурних компаній, які розроблятимуть такі проекти для закладів загальної середньої і дошкільної освіти. «Готуємо п’ять типових проектів. Робота триває, фінансування цієї програми розпочалося», — додав міністр. 

На конференції було анонсовано також зміну підходів до оплати вчительської праці, яку реалізують у 2025 році, але спочатку апробують у 500 пілотних школах. Базова частина зарплати має становити 80 відсотків, ще 20 відсотків — доплати, регіональні надбавки та премії. «Не може бути 50 способів нарахування зарплати, ми маємо змінити ці правила», — зауважив Михайло Федоров.

Батьків та дітей напередодні нового начального року найбільше цікавив саме формат навчання, а він, ясна річ, залежатиме передусім від наявності укриттів та безпекової ситуації в країні загалом і в кожному окремому регіоні зокрема. «Приблизно 500 тисяч дітей повернуться до аудиторного навчання», — пообіцяв Оксен Лісовий.

Прифронтові міста та регіони навіть за наявності укриттів навчатимуться дистанційно. Зокрема, такий формат роботи шкіл анонсувала місцева влада в Херсонській та Запорізькій областях.

У харківському метро облаштували класи для навчання школярів.

Фото dumka.media

Тим часом у справді незламному Харкові не полишають спроб відновити навчання в змішаному очно-дистанційному форматі. Кілька разів на тиждень тамтешні учні позмінно навчатимуться в класах, облаштованих просто в харківському метро. В таких приміщеннях встановлюють системи рекуперації повітря, освітлення, обладнують туалети. Годуватимуть школярів безплатно і підвозитимуть до підземки автобусами. Тим часом у Києві вже у вересні сядуть за парти 240 тисяч школярів, що в 2,5 раза більше, ніж минулого року (тоді лише 94 тисячі батьків погодилися відправити своїх чад на традиційні заняття до школи або мали таку змогу). У столиці мають укриття 417 шкіл із 420, проте в тих школах, де учнів більше, аніж місць у сховищах, навчання може бути змішаним.

Упевнена, це покоління навіки запам’ятає й розкаже своїм онукам і правнукам, хто такі наші північні «брати» і через кого вони змушені були навчатися в підвалах, на парковках чи просто в метро. А поки що вони радіють новій зустрічі з однокласниками і збирають кошти на дрони та автівки для ЗСУ. Війна змінила всі пріоритети.