Відповідний законопроект про внесення змін до Закону «Про державну службу» (щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад, № 8222) вже підтриманий Верховною Радою у першому читанні.
«Його мета полягає у впровадженні єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад. Крім того, нова система передбачає прозору структуру заробітної плати з усуненням зловживання преміальними виплатами», — зазначив Олександр Корнієнко, наголосивши на необхідності пришвидшення темпу реалізації реформи, щоб вона запрацювала з 1 січня 2024 року.
За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, основна мета реформи оплати праці держслужбовців — це справедливість та усунення зловживань. «Нова система посилить роль посадового окладу та допоможе усунути зловживання при нарахуваннях додаткових виплат і премій. Зміни в оплаті праці спрямовані на зменшення диспропорцій та справедливий підхід до встановлення заробітних плат державних службовців», — переконаний глава уряду.
Зауваживши, що законопроект № 8222 готується до другого читання, прем’єр закликав парламентаріїв прискоритися, щоб нова система оплати праці запрацювала вже з 1 січня 2024 року. «Уряд готує державний бюджет на наступний рік з урахуванням нових підходів в оплаті праці держслужбовців», — зазначив Д. Шмигаль.
Законопроект про внесення змін до Закону «Про державну службу» розроблено задля зміни системи та підходів до регулювання оплати праці у сфері державної служби шляхом запровадження прозорої системи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад державної служби, посилення ролі посадового окладу та припинення надмірних необґрунтованих виплат, запровадження дієвого механізму оптимізації граничної чисельності працівників державних органів. Адже незбалансована система оплати праці призвела до нерівності у системі державного управління та зниження престижу держави як роботодавця. Бо загалом заробітна плата на посадах державної служби залишається нижчою за мінімальну та є неконкурентною порівняно з ринковою. Як наслідок, за просту некваліфіковану роботу (обслуговуючий персонал) передбачено вищу заробітну плату, ніж на посадах державної служби з високим рівнем відповідальності, значними обмеженнями і вимогами до особи.
При цьому збільшення розміру мінімальної зарплати з 1 січня 2023 року до 6700 гривень не поширюється на державних службовців, що створює несправедливе соціальне розшарування в оплаті праці, бо мінімальний розмір посадового окладу держслужбовця залишився на рівні 5 368 гривень. Зрозуміло, що така ситуація не тільки не сприяє залученню на держслужбу кращих спеціалістів, а й призводить до втрати досвідчених фахівців.
Щоб відновити справедливість та забезпечити на держслужбі конкурентну зарплату, законопроектом № 8222 передбачається упродовж п’яти років досягти від 70 до 90 відсотків розміру заробітної плати на посадах аналогічного рівня складності та відповідальності у приватному секторі. На думку уряду, цього вдасться досягти за рахунок запровадження класифікації посад, зміни розрахункової величини для визначення мінімального розміру посадового окладу держслужбовця та встановлення його на рівні не менше однієї мінімальної заробітної плати. Водночас передбачається запровадити дієвий механізм контролю за надмірною кількістю посад державної служби, які створюють додаткове навантаження на держбюджет, чітко визначити основну і додаткову частини зарплати держслужбовця та обмежити премії та надбавки.
Фото: rada.gov.ua
