Отже, дати нерухомих свят, постів, загальниць, днів ушанування пам’яті святих перемістилися на 13 днів назад (відзначатимуться на 13 днів раніше). Наприклад, сьогодні православні віряни вшановують батьків святого Іоана Предтечі, пророка Захарію і праведну Єлисавету.

Перше велике дванадесяте свято у церковному новолітті, Різдво Пресвятої Богородиці, святкуватимемо 8 вересня, у п’ятницю. Наступного дня — пам’ять праведних Богоотців Іоакима й Анни, а також День молитви за сім’ю.

14 вересня відзначатимемо Воздвиження Чесного і Живо-творчого Хреста Господнього. Пам’ять святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії вшановуватимемо тепер 17 вересня. Також у другій половині цього місяця вшануємо пам’ять благовірного князя Ігоря Чернігівського та Київського (правнука князя Ярослава Мудрого), преподобного Феодосія Манявського (одного з засновників Манявського скиту), апостола та євангеліста Іоана Богослова. 1 (а не 14) жовтня — Покрова Пресвятої Богородиці, Архістратига Михайла — 8 листопада (замість 21 листопада), ведення в храм Пресвятої Богородиці — 21 листопада (замість 4 грудня), Андрія Первозваного — 30 листопада (замість 13 грудня). День святого Миколая — 6 грудня (замість 19 грудня). З 15 листопада по 24 грудня триватиме Різдвяний піст, а Різдво Христове святкуватимемо 25 грудня. Собор Пресвятої Богородиці — 26 грудня (замість 8 січня). Щедрий вечір, день святої Маланки — 31 грудня (замість 13 січня).

У наступному році також свята «пересунуться» на 13 днів назад.

А от Великдень у 2024 році буде 5 травня. Ця дата є спільною і для тих, хто дотримується юліанського, і для тих, хто живе за новоюліанським календарем. Адже календарна традиція щодо обчислення Пасхалії є загальною для всіх Помісних Православних Церков.

З нагоди переходу на новий церковний календар, презентація якого відбулася на сторінках нового науково-публіцистичного часопису з богослов’я, філософії, історії, соціології та релігієзнавства «Церква і суспільство» в Київській православній богословській академії, митрополит Київський і всієї України Епіфаній звернувся до українців і побажав «усім терпіння, здоров’я і сил, аби гідно зустріти все, що є «за порогом» цього нового відтинку нашого життя».

Підготовка до історичного рішення щодо переходу на більш сучасний і точний новоюліанський календар, яким уже давно послуговується більшість Помісних Право-славних Церков, тривала кілька років. Як зазначив митрополит Епіфаній, рішення було прийнято свідомо, поступово і зважено, соборно — через ухвали Синоду, Архієрейського собору і Помісного собору. Таким чином, за його словами, було зроблено ще один вагомий крок до нашої духовної незалежності від росії.

Водночас у ПЦУ нагадують, що Помісний собор зберіг за парафіями та монастирями, які цього бажають, право використовувати старий (юліанський) календар. «Календарна реформа буде проходити без примусу, спокійно і розважливо, даючи всім можливість прийняти необхідні зміни поступово й усвідомлено», — повідомляють у ПЦУ.

Митрополит Епіфаній також зазначив, що молиться перед Господом за безпеку і захист школярів і студентів, вчителів і батьків, які розпочали черговий навчальний рік в умовах війни. «Пам’ятаймо, що за можливість розпочати навчання в рідних українських школах, так само, як і молитися в рідних українських храмах, ми вдячні Богові та нашим мужнім воїнам-захисникам, які платять за це дуже високу ціну — аби Україна мала сьогодення й майбутнє, аби ми мали СВОЮ Україну», — наголосив предстоятель ПЦУ.

Фото з відкритих джерел.