На відкритті шелтера. Андрій Найда — перший праворуч.

Калуський район від початку повномасштабного російського вторгнення прийняв десятки тисяч переселенців. Лише в одній із тергромад — Калуській — їх було торік 14 тисяч. Нині тут проживають 5180 внутрішньо переміщених осіб. Днями відкрили вже третій соціальний центр — шелтер у селі Боднарів. «У шелтері створено комфортні умови для перебування переселенців, — повідомив міський голова Андрій Найда. — Наразі їх тут 23. Над створенням цього прихистку, як і двох попередніх, працював БФ Move Ukraine. Міжнародна організація з міграції забезпечила ремонтні роботи, будівельні матеріали, побутову техніку, сантехніку. БФ «Рокада» за сприяння Управління верховного комісара ООН у справах біженців так само надав побутову техніку, матраци, стільці. Долучились ГО «ДЕСПРО», Громадський центр «Еталон» за сприяння угорської екуменічної служби допомоги.

Обласна влада облаштувала прихисток меблями. Звісно, й самі мешканці села всіляко долучалися до створення шелтера».

У Калуші переселенцям приділяють велику увагу. Значний обсяг роботи щодо ВПО здійснює Центр надання адміністративних послуг. У липні тут зареєстровано 74 новоприбулих, прийнято 205 заяв на компенсацію за розміщення переселенців.

Важливим є питання соціалізації ВПО. У Калуській райвійськадміністрації запевнили, що завдяки комунікації та співпраці із тергромадами вдалося створити комфортні умови для входження людей у новий для них соціум. У дев’яти ТГ із тринадцяти є координаційні центри для ВПО та підтримки цивільного населення.

Коли слухаєш сповіді гнаних війною переселенців, відчувається, що більшість із них мріють повернутися додому. Евакуювалися вимушено, зі сподіванням, що це на місяць-два. Та війна затягнулася, й самою соціальною допомогою від держави та іноземних донорів ситий не будеш.

«Лише цього літа в Калуші переселенці відкрили два підприємства, — каже Андрій Найда. — Перше — це фабрика з пошиття спеціалізованого одягу для медпрацівників і представників індустрії краси. А наприкінці липня запрацювала фірмова крамниця компанії In White. Тут представлено продукцію релокованого підприємства: хірургічні костюми, лікарські халати, поло — загалом майже 800 позицій і 60 моделей одягу. Є спеціалізоване взуття та аксесуари».

Внутрішньо переміщені особи не лише адаптуються в Калуській громаді, а й презентують тут культуру своїх країв. Приміром, до 24 серпня в місті діяла виставка-колекція старожитностей Слобожанщини. Її представила етнофундація «Рід». На врочистостях із нагоди відкриття відвідувачі поспілкувалися онлайн із власницею приватної колекції — мешканкою Краматорська, вчителькою української мови та літератури Оксаною Проселковою.

«Експонати, які датуються кінцем XVIII, XIX і XX століттями, належали автохтонним мешканцям Слобожанщини, а це нинішні Харківщина, Полтавщина, Луганщина та Донеччина, — зазначила зберігачка колекції Ганна Ощепкова. — Маємо пам’ятати, зберігати та відтворювати ті автентичні речі, які належать українцям».

Івано-Франківська область.


Кипить робота.
 


Багатство Слобожанщини.

Фото надано Андрієм Найдою.